Літературний рід вірша чайка на крижині​

"Чудовий край-Україна"

Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але ми любимо її не тільки тому, що нас вчать, а й тому, що ми тут народилися, ми тут живемо, тут навчаємося і працюємо. Справжня донька своєї Батьківщини ніколи її не кине у важку хвилину і ніколи не зрадить.

Моя Батьківщина- Україна. Я люблю свою країну, незважаючи на те, що інколи жити в ній не так вже й легко. Але я впевнена, що настане такий час, коли наше життя значно покращиться і наша рідна земля розквітне, наче вишневий садочок навесні.

Моя рідна Україна красива і багата країна. Чого тільки коштують мальовничі Карпати! Адже там є просто надзвичайні по своїй привабливості місця.

Якщо ж згадати наших видатних співвітчизників, то на думку відразу приходить ім'я видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, який своїми творами прославив українську землю на весь світ. Великий Кобзар помер більш, ніж півтора століття тому, та його творчість навіки залишилася з українцями.

Закінчуючи свій твір, я хочу пообіцяти, що я ніколи не залишу свою країну, бо вона для мене, наче рідна мати і найдорожчий куточок на нашій планеті. Я впевнена, що ми не повинні шукати кращого життя в інших країнах, а зобов'язані зробити його щасливим у своїй державі: " Ще не вмерли України і слава і воля, Ще нам браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса га сонці, Запануєм і ми, браття!"

Объяснение:

Відповідь:

Сучасні школярі не пишуть ні листів, ні щоденників - вони спілкуються короткими повідомленнями-есемесками, «гуляють» просторами інтеренету, отримують будь-яку інформацію, навіть шкідливу для їхніх таких ще неспотворених душ... І, все ж, вони мало чим відрізняються від повнолітніх дітей минулого тисячоліття, коли йдеться про друзів, любов, вірність, сподівання на щастя.

Як на мене мені цей твір дуже сподобався,особливо сподобалася фішка цієї книги, вона написана ніби особистий щоденник головної героїні, а ще в творі  жодного разу не згадується імя кожної людини з цього твору.

Пояснення:

надеюсь я смогла