Міні твір Кому легше жити : Аннам яких не завжди розуміють чи сусідам?

Кожен народ вирізняється своєю культурою, побутом і традиціями. У всіх вони різні і по - своєму неповторні. Ось і наш український народ славиться, зокрема, своїми піснями. Їх знають повсюду. Адже наші пісні - наймелодійніші!

Пісня - душа народу! І це дійсно так. Саме пісня допомагає подолати усі перешкоди, перемогти усі негаразди, спонукає до дії і просто дарує гарний настрій. Наші українські пісні завжди високо оцінюються світом, адже й справді є особливими. Їх переспівують, передають як цінний скарб з покоління в покоління, вдосконалюють та переспівують.

Українська пісня, наша душа і гордість, наше натхнення та наснага! Бережіть її, цініть, шануйте та поважайте!

Я вважаю, що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. Ну, звичайно, не всю. Бувають і погані вірші. До того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні твори.
Мені ближче сучасні поети. Зараз читати нові вірші допомагає Інтернет. Часто знаходжу там твори, які подобаються. Імен авторів я потім, мабуть, не згадаю. А от поезії залишаються в пам’яті.
Звичайно, я люблю українську класичну поезію. Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета, але були поети для епох” – ці слова точно про них написала Ліна Костенко.
Також прекрасна лірика Максима Рильского та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.
Поезія потрібна щоб розвиватись та дізнаватись щось нове.