Сховавшись під стільці машини друзі таємно вирушили ло Києва зі своїм класом. Дорога була не з приємних, але хлопчаки терпіли молотіння на підлозі. Співавши від душі, хлопці захопились і не почувши, що всі замовчали, викрили себе. Галина Сидорівна дозволила поїхати з ними. Не зважаючи на своє здивування при прибуванні до прекрасного Києва і побаченого метро хлопці продовжували стежити за Книшом і Бурмилом. Хлопці загубили їх в натовпі і почули оголошення репродуктора. Їх шукали. Подріботівши до виходу класа там не знайшли, але Яву та Павлушу угледів вусатий міліціонер і відвіз їх до Історичного музею. Клас ще походив по пам'ятках Києва та вирушив додому. ,, Прощавай, Києве! Прощавай, старшина Паляничко!"
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Україна у творі «І мертвим, і живим, і ненародженим…» порівнюються із…
Батьки з дитинства насичують нашу сутність - доброю моралью.
Але, діти та й дорослі - не взмозі встояти перед спокусою.
Чи то цукерки на парті, чи гроші на столі в офісі.
Це все псує чисту людьську натуру.Ті крила, що описувала Л.Українка згорають, опадають попілом.Такі люди відрікаються від всього Святого.
Самим палким бензином для цього полум'я є гроші.
Зараз справді гроші керують світом.Якщо ти із бідної сім'ї, та не можешь кожен раз купувати всякі модні штуки як твої однокласники, як вони починають тебе вважати смітям та принижують.
Гроші це зло, казали древні мудреці.
І я з ними згодна.Ми всі залежемо від грошей, хоч палко як ми їх ненавидимо , все одно без них життя зараз нам не буде.