Які чарівні предмети є в реальному світі яка їх роль по быстрее

Пізня весна

Цього року весна запізнилася. Уже так хотілося тепла, а сонячні промінці, хоч і виглядали з-за хмарок, та все ж не поспішали дарувати свої лагідні обійми. Лежав сніг. У березні ще були морози. Того ранку я йшов до школи повз озеро, вкрите кригою. Вітер проймав наскрізь, аж зводило зуби. У школі хлопці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Всі зраділи і вирішили, що після уроків побіжимо туди. І ось, лиш пролунав дзвоник з останнього уроку, ціла юрба дітлахів зібралася біля школи. Ми наввипередки бігли до озера. Кожен намагався бігти швидше, щоб першим побачити птахів, які обов’язково повинні принести весну. Прибігши, побачили знесилених птахів, що топталися на березі, сподіваючись знайти хоч якусь їжу.

Минали дні. Птахам нічого було їсти, і вони почали гинути. Тоді мешканці села вирішили до нещасним. Люди підгодовували їх, приносячи на берег їжу. І дорослі, й малі несли все, що могли їсти лелеки. Хто зерно, хто хліб... Більшість чорногузів наші односельці врятували.

Птахи, відпочивши, полетіли до своїх домівок, на старі гнізда.

Ø  Визначити структуру тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього тексту?

ІV. Опрацювання пам’ятки до складання твору-оповідання

План:

1. Березневі морози.

2. Повернення з вирію лелек.

3. Пташиний голод.

4. Порятунок чорногузів.

5. Повернення птахів до своїх домівок.

Відповідь:

Знамениті ” Записки про Шерлоке Холмсе” Артура Конан Дойла у свій час принесли їхньому авторові світову популярність. Інтерес до цих детективних історій не пропав і сьогодні, а головний герой – Шерлок Холмс – приватний детектив з Бейкер-стрит, продовжує скоряти читачів своїми дивними здатностями

На сторінках оповідання ” Голубой карбункул ” ми в черговий раз зустрічаємося із цією дивною людиною, незвичайні розумові здібності якого до йому розкрити новий заплутаний злочин. І в черговий раз дивуємося його здатності зауважувати нікому не видимі деталі й будувати оригінальні умовиводи. У цьому оповіданні ми стаємо свідками того, як непоказна на перший погляд річ – старий фетровий капелюх – “послужить ключем до розгадки страшної таємниці, і завдяки їй… удасться викрити й покарати злочинця”. Хоча саме цей випадок не був таким вуж серйозним злочином. Власник капелюха піддався нападу хуліганів. Йому вдалося бігти, але біг він так поспішно, що на місці події залишилися його капелюх і гусак, якого зважаючи на все він придбав до Різдва.

Вивчивши  знахідку, Шерлок Холмс відразу ж склав про цю людину свою думку й навіть обчислив його ім’я. Але отут виникла складність – з’ясувалося, що людей з таким ім’ям у місті проживає кілька сотень

Тоді Шерлок Холмс застосував свій геніальний дедуктивний метод і прийшов до наступних висновків: хазяїн капелюха – людин розумний, ще якихось три роки пристойний статок, що тому мав, але тепер розорився, упалим духом, так до того ж втратив розташування чоловік і жінка. Шерлок Холмс був уже готовий розшукати нуж. ного людини й “закрити справу”, коли на його шляху встала нова перешкода. У зобі залишеного втікачем гусака на превеликий подив виявився дорогоцінний камінь, за який його господарка на додаток до вже обіцяної винагороди в тисячу фунтів “віддала б половину всіх своїх багатств”. Подальші події показують нам, що Шерлоку Холмсу не склало великої праці побудувати ланцюжок від цього самого гусака до його власника, а потім і до викрадача каменю. Ідею же про те, що до викрадення коштовності має відношення власник фетрового капелюха, Холмс відкинув відразу, підтвердивши свої здогади при зустрічі з Генрі Бейкером, що з радістю прийняв від детектива замість свого гусака іншого, тому що поняття не мав про дорогоцінний камінь, захованому в зобі птаха.

Зустрівшись із теперішнім викрадачем, геніальний детектив змусив його розповісти все від початку до кінця й зізнатися всодеянном.

Багато справ Шерлока Холмса були пов’язані з людьми, для яких нормою життя стали неправда, підлість, зрадництво, підступництво й лицемірство, однак, довідавшись історію нещасного хлопця, що піддався випадковій спокусі, знаменитий детектив відпустив його. В’язниця, на думку Холмса, зробила б із цієї людини закінченого негідника, але, відпустивши його на волю, детектив дає йому шанс виправитися. Він упевнений, що життя піднесло цьому хлопцю гарний урок, і він ніколи більше не повторить подібної помилки

Як бачимо, справа виявилося не занадто складним, але для Шерлока Холмса, по його ж власних словах, “дозвіл цієї загадки – саме по собі нагорода”. А ми, читачі, познайомилися із черговою захоплюючою історією й ще раз зачудувалися проникливому розуму знаменитого детектива

Пояснення: