1. Для родини злакових не характерно: а) плід зернівка; б) суцвіття складний колос; в) суцвіття початок; г) плід сім’янка; д) життєві форми – трави. 2. Чашечка з п’яти чашолистків, віночок з п’яти пелюсток, вільний, тичинок багато, маточка одна або багато. Рослини, що мають таку квітку належать до родини: а)бобові; б)складноцвіті; в)хрестоцвіті; г)розоцвіті; д)злаки. 3. До багаторічних рослин належать: а)лобода; б)фіалка; в)пшениця; г)гречка; д)кропива. 4. Якщо рослина дводольна, то (позначити помилкове твердження 1)коренева система стрижнева; 2)провідні пучки закритого типу; 3)квіти 4-, 5- членні; 4)жилкування паралельне й дугове; 5)розміщення листків рядкове або супротивне. а)1, 5; б)3, 4; в)2, 4; г)5, 2; д)3, 5. 5. Які ознаки характерні для класу однодольних: а)головний корінь стрижневий; б)корені додаткові; в)число частин квітки кратна; г)число частин квітки кратне; д)усі відповіді вірні. 6. Оберіть представника родини Пасльонових: а)беладона звичайна; б)барбарис східний; в)полин гіркий; г)сорго звичайне; д)редька дика. 7.Оберіть представника родини Лілейних: а)проліска дволиста; б)нарцис білий; в)коноплі посівні; г)пшениця тверда; д)блекота чорна. 8.Оберіть представника родини Розових: а)мати-й-мачуха; б)хризантема; в)дика редька; г)люпин; д)глід. 9.Які з названих рослин належать до родини Хрестоцвіті: а)віка посівна, гірчиця польова; б)віка посівна, бруква; в)турнепс, бруква; г)полин гіркий, грицики; д)грицики, кульбаба. 10. До складу Дводольних належать родини: а)обхідні; б)гарбузові; в)злакові; г)осокові; д)усе перелічене вірно.

Відповідь:

На мій погляд головна (домінуюча) деталь в описі Мирослави - це згадка про те, що вона горда і смілива.

Пояснення:

Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима...

Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. Зараз з першого разу видно було, що Мирослава виросла на свободі, що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу

1) рік написання: 1847 тема «мені тринадцятий минало»:   зображення безрадісного дитинства тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу. ідея:   співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати. основна думка:   не зазнали щасливого дитинства тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами. художні засоби  «мені тринадцятий минало» риторичні оклики:   «господнє небо і село, ягня, здається, веселилось! »; «поглянув я на ягня — не мої ягнята! »; «обернувся я на хати — нема в мене хати! »; «не дав мені бог нічого! »; «і хлинули сльози, тяжкі сльози! »; «…лани, гаї, сади! ». риторичні запитання:   «…чи так мені чого було? »; «…чого так весело було? ». порівняння:   «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє». метафори:   «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо іло». епітети:   «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо» 2)рік написання: 1839 жанр:   з казково-фантастичними подіями. тема:   розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. ідея:   невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. основна думка:   кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. художні засоби «тополя» метафори:   «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». порівняння:   «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». повтори:   «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». епітети:   «біле личко», «карі », «щира правда». звертання:   «легше, мамо, в труні лежати», «бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «зроби, моя пташко! ». «добре, доню…», «і, бабусю», «плавай, плавай, лебедонько! », «скажи, моє серце! », «мамо доле моя! », «боже милий, боже! », «подивися, тополенько! », «рости ж, серце-», «не знайте, дівчата! », «бо не довго, чорнобриві! »