До ть будь ласка написати творче завдання : переказ якогось цікавого епізоду із повісті Нестайко від імені якогось героя - Яви чи Павлуші. Потрібно уявити себе тим персонажем і розповісти так, ніби це все трапилося з тобою , тобто від імені "Я". Наприклад: Мене звати Ява. Я хоу розповісти вам цікаву пригоду, яка трапилася зі мною та моїм другом Павлушею і т.д...продовження

ответ: Мене звати Ява. Я хочу розповісти вам цікаву пригоду яка трапилася зі мною та моїм другом Павлушею. Одного разу я запропонував провести бій биків в якому участь брала корова Контрибуція. Але все було не так просто Контрибуція не приймала бій, ми з Павлом вже й килимком махали, за вуха тягали а вона стоїть і дивиться на нас. Ну я і розізлився та й ногою по губі Контрибуцію вдарив, а вона мене в небо як підкине та й в ставок мене загнала пів години там сидів. Потім ми товариша собі знайшли Собакевичем назвали. Одного разу взагалі річка піднялася прорвала греблю стався великий потоп я вирішив до людям вантажити хатні речі на вози а потім поїхав я на велосипеді військових на до кликати. Мені не було страшно я щосили тиснув на педалі щоб врятувати людей та їхні речі

Характеристика образу «Климка» Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка  а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.

Олеся Запорожець.
Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами".
"Як гарно ти пахнеш люистком!"
"Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди".
Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен.
-а в чому ж?
-У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки"
"О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"