Як дівчинці вдфлося повернути свої коралі? Хто їй у цьому допоміг?

їй допоміг найкращий друг Сашко.

Народні думи - це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту. У думах найчастіше розповідається про події, пов'язані з героїчною боротьбою українського народу проти іноземних загарбників. У багатьох думах показано страждання козаків-невільників у турецькій землі, їх втечу в рідний край, прославляються також воїни-козаки - хоробрі захисники вітчизни.
     Чимало дум оспівують визвольну війну українського народу в середині XVII століття проти польських панів. У думах знайшла також відображення і боротьба трудящих проти гнобителів-багатіїв, розкривається прагнення трудящих до щасливого, радісного життя.

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди. 

Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну. 

Між братніх народів, мов садом рясним, 
сіяє вона над віками… 
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами. 

Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі, 

у квітці, в пташині, в електровогнях, 
у пісні у кожній, у думі, 
в дитячий усмішці, в дівочих очах 
і в стягів багряному шумі… 

Як та купина, що горить — не згора, 
живе у стежках, у дібровах, 
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, 
і в хмарах отих пурпурових, 

в грому канонад, що розвіяли в прах 
чужинців в зелених мундирах, 
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях 
до весен і світлих, і щирих. 

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, 
і сльози, і все до загину… 
Не можна любити народів других, 
коли ти не любиш Вкраїну!.. 

Дівчино! Як небо її голубе, 
люби її кожну хвилину. 
Коханий любить не захоче тебе, 
коли ти не любиш Вкраїну… 

Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею… 
Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею!