ВНИМАНИЕ ! ВНИМАНИЕ ! Написання фанфіків на основі повісті " Шпага Славка Беркути"

Чим безперечніша людина з вигляду,тим більше демонів у неї всередені".
Кілька днів назад я й не підозрював скільки сенсу в цих словах. Кажуть , що знати і розуміти це не одне і теж.Тепер можу сказати , що я розумію.

Прикра ситуація склалася у моєму близькому минулому. Удар в спину завдав той про кого подумати ніхто і не міг. Мене підставив Юлько Ващук- той з ким я боровся за кохання , той хто робив мене сильнішим і змушував кожен день ставати кращим,ніж вчора . Я ставив собі за ціль доказати , що я не гірший за нього , що я достойний, сильний та справжній чоловік. Хоча збоку може здатися , що ми були ворогами,але це не так.Ми були справжніми друзями.Я так вважав.Ми були з такого типу друзів ,які штовхають один одного вперед,стараються бути найкращими...

Сьогодні це не важливо , бо сталося те,що сталося. Друг, став ворогом.Справжнім ворогом, не суперником.Підлим ворогом,який за будь-якої нагоди завдасть удар.І він його завдав, старався заплямувати ім'я того хто чистий . Підставити та змусити когось відповідати за свої вчинки.У світі все повертається до тебе . Що віддав те й отримаєш. Це вже вчені довели.Мабуть, Юлько такого не читав у своїх книжках.

Я нікого не буду судити. Бог - всім суддя. "Найкраща помста та якої не було.Абсолютна байдужість це сама жорстока помста".Я радий, що все так швидко вирішилось і мене виправдали.

Кілька слів про Лілі.Вона,по суті, була нашим стимулом вставати вранці, ціллю у житті. Я,справді, не знаю хто їй більше подобався раніше, але тепер можу сказати точно одне.Юлько для неї не існує.Є такі вчинки ,які вбивають іншу людину у твоєму серці. Кажуть, що коли ми закохуємось то віддаємо частинку своєї душі.В одного монаха спитали: " Що робити ,якщо людина яку любив, зрадила?" , він сказав: " Забрати частинку своєю душі та іти далі". Думаю Лілі так і зробила. Це їй далось не легко.

Все позаду, стрілки годинника ідуть тільки вперед , бо час повернути неможливо.Треба жити сьогодні. Я так і роблю.

Остап Мандрика — герой оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною» — виховувався на героїчних традиціях предків. Змалку він заслуховувався розповідями столітнього діда, який «ходив у Січ, а потім різав панів в Умані» (під час Коліївщини). Ці чарівні слова розпалювали кров у хлопця, будили і його уяві картини вільного життя.

Риси характеру Остапа «Дорогою ціною» а) мужність і бунтарство; б) ненависть до панів; в) щирість і доброта; г) рішучість і винахідливість; д) здатність до ризику; е) терпимість і волелюбність; є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії; ж) вірність у коханні; з) працьовитість, любов до землі; и) оптимістичність, життєлюбність.

Справедливость – это своего рода негласный закон, согласно которому каждый должен получить по заслугам. Однако многие современные люди живут по принципу «кто успел, тот и съел». Наглость для них — «второе счастье». И кажется, справедливости как таковой в жизни нет вообще, а есть только хаос, в котором мы отданы на волю случая. Однако в этой статье я попробую доказать обратное. Справедливость существует. Ее проявление доступно нашему пониманию как минимум в 90% происходящих явлений. Остаточные 10% мы, как правило, понимаем спустя время.