Хто такий Пустельник ? Із кого почалась історія з Коралями? У якому селі жили бабуся і дідусь Софійки? хто ьув "по модному перефарбований"? хто заснував вишнетопіль? из ким вночі Софійка пробралась в "дивну квартиру"? на яке прізвище змінив своє прізвище Міщенко? на якому місці був побудованій будінок у кому жила Софійка? із ким проникае у минуле Софійка і що вони зробили? як потрапили Софійка та Сашко до Семенової хати щоб змінити події? що означає "небо зійдеться із землею" за яких умовах це було можливо? очень нужно до твору2Русалонька із 7-в"

ответ: Міщенко-Білий ,Пустельник це художник, Софійка пробралась туди з Сашком, останнє це "грозова ніч",на місці де згорів будинок Катерини,жили у селі Половинчик

То что я знаю а дальше не знаю сама ищу ответы

Объяснение:

Людина завжди прагне стати кращою, хоче досягнути вершини, яка показується десь угорі. Ціною власної оригінальності вона платить за бажання стати ідеальною. Здається, скоро світ втратить оригінали, а натомість з'являться лише суцільні копії. А все тому, що картинка ідеалу манить за собою, веде по п'ятам за іконами стилю та краси.

Чи варто витрачати все своє життя на гонитву за кращим? Якось сумнівно виглядає краса, яка проявляється чужими рисами. Бути собою- означає бути впевненим і щирим, що вдається далеко не кожному. Слабкість людини проявляється, коли вона приховує свою справжню сутність. Ідеал- наче залізна рука тримає нас у полоні власних сумнівів.Саме тому ми втрачаємо самих себе, боїмося бути собою. Боягузтво у будь- якому прояві виглядає смішно, людина, що соромиться бути собою- смішна. Вона гає час, щоб спотворити все своє і створити себе копією іншого. Ми стаємо жертвами одноманітності і навіть цього іноді не помічаємо. Нам засліплюють очі картинки, які виглядають на наш погляд привабливо. Ніхто не розуміє, що у кожного з нас є своя особливість. У когось це вміння створювати, у когось- мріяти, а в когось просто посмішка. На шляху до сприйняття самого себе завжди будуть хейтити. Проте жодна думка інших не має стати осередком вагань щодо своєї краси.

Не важливо що звикло бачити суспільство. Воно поглигає нашу з вами особливість. Варто не соромитися справжнього і вдосконалювати лише власну індивідуальність, а не вдавати із себе когось кращого. Це завжди помітно. Боятися показувати себе- це смішно і немає в цьому жодного сенсу.

1. Син двох заможних людей.
2. Заможня жінка, яка дуже (занадто) піклувалась про Павлуся.
3.  Сидів вдома, тільки виходив у садок і церкву.
4. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панноч­ки.
5.  — Не ходи туди, синку,— каже мати,— на вечорницях збира­ються самі п'яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, са­му найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати.
6. Йому захотілося меду.
7. Після смерті старих наймит оженився з наймичкою і стали собі господарювати.
8. Їв та спав.
9. Павло Лежень.
10. Раз на зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба.
11. Знаєте що, хлопці! Візьмемо з собою на щастя Павла Лежня (таке приложили йому прізвище), то вже певно зна­йдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!
12. вони вкинули у Павлусеву хату мертвого хорта.
13. - ?
14. Гарну вдачу, (щастя).
15. Продовжував їсти та спати.