Коротку форму прикметника можна вжито в реченні.А)О слово рідне, хто без тебе я?.Б)Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.В)Стоїть гора висока а за нею ще вища.Г)І шумить, і гуде, дрібен дощик іде.Це українська мова

Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот.

Миколі Лукашу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років. А «Бал в опері» Юліана Тувіма, поему, що сатирично зобразила польське суспільство, взагалі вважали за твір, який годі перекласти, а Лукашу й це вдалося!

У другому томі мемуарів «Наш Лукаш» Дмитро Павличко згадує:

У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які год гати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом.

Крім того, М. Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.

Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких вільно перекладав, і був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом

російськоб

цікавий факт :

Перекладач Микола Лукаш підібрав 286 синонімів до слова "повія"

Урок № 7 Українські народні думи. «Маруся Богуславка» Мета: ознайомити учнів із жанром народного героїчного епосу — думою, її різновидами, давніми й сучасними виконавцями, змістом думи «Маруся Богуславка»; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення, уміння аналізувати художній текст, розкривати власне розуміння образу героїні Очікувані результати: учні знають визначення думи, називають її різновиди та характерні риси, зрозуміли зміст думи «Маруся Богуславка», уміють коментувати текст твору та характеризувати героїв. Теорія літератури: думи. Обладнання: портрет Остапа Вересая О. Олійника, картина І. Їжакевича «Перебендя», текст твору Тип уроку: комбінований. § І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку Вступне слово вчителя. Ми, українці, можемо пишатися тим, що наші предки створили унікальний фольклорний жанр — думи. Він існує лише в українській усній народній творчості, тому відображає й національний характер, і риси ментальності, має особливу тематику та художню специфіку. Знайомству з думами взагалі й твором «Маруся Богуславка» зокрема присвячений наш урок. § ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів 1.   Перевірка домашнього завдання. 2.   Бесіда. — Які жанри народного епосу вам уже відомі? — Наведіть приклади жанрів героїчного епосу. — Дайте характеристику історичної пісні. § ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 1.   Розповідь учителя. План розповіді вчителя 1)   Дума, різновиди думи, речитатив. Думи — народні ліро-епічні пісні переважно героїчного характеру про важливі події історії України (починаючи з XV ст.), виконувані народними співцями речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи чи ліри. Думи поділяються на дві основні групи: історичні й побутові. Історичні думи відтворюють зміст героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів (турків, татар). До них належать такі, як «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Невільницький плач». У побутових думах знайшли відображення питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» та ін.). 2)   Тематика українських народних дум. Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали: — страждання ув’язнених у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»); — оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун» та ін.); — відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»); — розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Івана Нечая, Станіслава Морозенка; — показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» тощо). 3)   Народна дума та історична пісня. Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, пов’язана з героїчною боротьбою народу проти поневолювачів, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума (на відміну від пісні) має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування. Виконують думу в супроводі народного інструмента — кобзи, бандури чи ліри. Тому виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками. 4)   Видатні виконавці дум — кобзарі та сучасні співці. (Учитель демонструє портрет Остапа Вересая О. Олійника, картину