Написати лист до Василя Стуса аби письмово передати свої враження від особистості та творчого доробку Василя Стуса.

Федько-халамидник - це бешкетний, але честний хлопчик. Федько був головним та любив відбирати речі, лише для того щоб показати всім що він найголовніший у дворі, але повертав їх робив це так як це його речь і він її дарить. Він не любив брехати, тому що знав що це не привиде к добру.Федько дуже відважний, чесний та добрий.
Великой протележностью Федька є Толя. Толя - розумний, порядний, не бешкетний хлопчик, який живе у богатій родині. Він хоча розумний, але гнилой у душі. С такого як Толи виростають найважливіші люди, які не вміють признавать свою віну, та обвинуваючи тих хто це не робив. Найкраще всьго показує душу Толи, коли Федько рятувал його жертвуючи своїм життям, а Толя навіть не признався та ще зібрал те що виграв Федько - кицю.
Я вважаю що краще бути бешкетним таким як Федько, але не таким як Толя. Федько - це щедрий та чесний, хоча бешкетник. Толя - це порядний та розумний, але жахлива в душі людина.

Наиболее характерное культурное свойство этого экономического при состоит в том, что общества кочевников-скотоводов при к требованиям подвижности и потребностям своего скота. Понятия «номадизм», «кочевничество», «скотоводство» и «культура» семантически различны. Существуют скотоводы, которые не являются кочевниками (такие, как современные фермеры- животноводы, и кочевые группы, которые не пасут скот, - например, охотники). Существуют также сообщества, в которых подвижные формы скотоводства представляют единственную экономическую специализацию, в которой отдельные пастухи или ковбои нанимаются, чтобы смотреть за животными (как случилось в Западной Европе или Австралии с разведением овец и в Америках с крупным рогатым скотом). Когда разведение скота является профессиональным занятием, твердо внедренным в культуру оседлых народов, отдельное общество скотоводов никогда не существует

Объяснение:

Я незнаю правильно это или нет