Художні засоби у вірші Тараса Шевченка " садок вишневий коло хати"

Художні засоби.

Персоніфікація: зіронька встає.

Пестливі слова: зіронька, маленьких, діточок, соловейко.

епітети – садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки

метафори –  хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає

епітети – садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки

метафори –  хрущі гудуть, соловейко не дає

персоніфікація: зіронька встає.

пестливі слова: зіронька, маленьких, діточок, соловейко.

Але деякі вважаю, що у ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.

Відповідь:

Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового

Пилип своїм (археологічним) ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію.

Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань.

Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України.

Пояснення:

Вовк Сіроманець образ вовка, його характеристика з повісті М. Вінграновського "Сіроманець":

найстаріший - «був найстарішим вовком у світі»

ватажок зграї - «все своє Сіроманче життя водив зграю»

взірець для молодих вовків - «молоді вовки мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику»

об’єкт марення молодих вовчиць - «він снився молодим вовчицям»

має вплив на інших - «коли ж нічого було їсти […], то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости»

авторитетний - «і зграя мовчечки лягала»

Тобто можливо зробити висновку, що вовк сміливий, відважний, розумний, авторитетний, кмітливий.

Алеж читаючи «Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по

світу, і кашляти вже почав», робимо поглиблення характеристики вовка: старий, сліпий, хворий, самотній, оскільки втратив усю свою зграю. З тексту дізнаємося, що вовкові сниться один і той самий сон: «срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам». Можна зробити висновок, що такий сон пов’язаний із нервовою напругою, сум’яттям, відчуттям чогось нездійсненного, значущого, що мало місце в житті, відчуттям утраченого. Вовк був ватажком зграї. Він був сильним, молодим, нездоланним. Усе це залишилося далеко позаду.

Объяснение: