твір "Тореадори з Васюківки"​

«Світ який — мереживо казкове!..» Від неї віє юнацьким максималізмом, життєствердною енергією. Автор передає почуття ліричного героя, який відчуває потребу в коханні і добрі, тому просить у долі:

Дай мені любові,

дай добра,

Гуркочи у долю мою, світе..

Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам.

Юнак очікує від життя дива, приходу справжніх почуттів, про які мріяв в «юнацьких несміливих снах». Очевидно, таки прийшло до ліричного героя перше кохання. Інколи, засліплений сильним почуттям, не помічаєш недоліків милої серцю людини; але може настати час руйнування «рожевих ілюзій». І саме тоді перевіряється глибина, щирість кохання.  Кохання — не лише повсякденні радощі, воно інколи несе і муки, і страждання, бо буває нерозділеним, болючим, зрадливим. Письменник, мабуть, відчув  на собі, тому і з’явилися вірші «Люсі», «Ти байдужа, як мертве місто», «Є в коханні і будні, і свята…». В останній поезії поет розкриває буденні і святкові дні любові, як буває непросто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, гармонію , почуттях…

Але, що б там не було, треба чекати на єдину, велику, вірну любов — вона до неї неодмінно прийде.  Втрачає багато той, хто не вміє поступитися, не здатний відрізнити важливо го від мізерного.

Василь Симоненко закликає бути життєрадісними, любити свою батьківщину,  народ, пробуджувати в людині прекрасні почуття. Власне таким і був поет,  прожив лише двадцять дев’ять років, пізнав радощі кохання і був до безтями закоханий у життя!

Объяснение:

По-перше, розвивайтеся інтелектуально: вивчайте мови, більше читайте , "шукайте" себе в житті. Прикладом може слугувати головний герой роману "Місто" Валер'яна Підмогильного - Степан Радченко,який ніколи не стояв на місці , він хотів самореалізуватися,тому і розвивався.Першим його ,дійсно великим кроком до цієї мети, було покидання рідного дому в пошуках кращого.Що не кажи,але завдяки гідно проведеному вільному часу , він зміг досягти неабияких результатів і стати відомим письменником. По-друге, інколи люди перетворюють своє хобі на роботу.Проте, вони цього не усвідомлювали спочатку і займалися цим у вільний час. Прикладом слугує життєва історія мого друга Сашка. Він змалечку любив комп'ютерні ігри. Проводив за ними весь вільний час. І ось настав той момент,коли його хобі перетворилося на роботу. Його запросили у професійну кіберспортивну команду  і запропонували гідний контракт.Можливо доля везіння у нього була, та все ж роки тренувань у вільний час до йому досягти рівня професіонала. Отже,потрібно з користю проводити вільний час,щоб потім не жалкувати за марно втраченими цінними хвилинами життя,бо минуле повернути неможливо