До ть з тестом по Українській літературі за оповіданням С. Васильченко "У бур'янах" 1 Хата Шевченка зимою А) смутна Б) невесела В) заплакана 2). Коли Тарас заблукав у полі, його додому привели: А) козаки Б) чумаки В) пастухи 3). Як звали діда Тараса Шевченка? А) Степан Б) Максим В) Іван 4). Хто доглядав малого Тараса? А) брат Микита Б) мати В) сестра Катря 5). Дитинство Тараса пройшло в селі А) Кирилівка Б) Моринцях В) Вільшана 6). "Без шапки босий. Лице взялося смолою-темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон". Це портрет: А) батька Тараса Б) пана Енгельгагарда В) Тараса 7). Кукла в повісті-це: А) розжований і загорнутий у тканину шматок хліба, який вкладали в рот дитині Б) густа молода трава В) дитяча ляльаа-мотанка 8). "А на ранок в хлопця з насоняшничинирушниця за плечима, у руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур'яні, рубає мечем голови з плечей". Це він уявляє себе: А) гайдамакою Б) козаком В) чумаком 9). Перше горе, яке отруїло серце Тараса Шевченка, - А) смерть матері Б) загублена книжка В) смерть батька 10). Хто з персонажів твору "починає розповідати про то часи, коли гайдамаки панів різали та палили, як ножі святили, як вирішувати Умань"? А) батько Б) Тарас В) дід Іван 11). "Кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніло, мохом узялась...". Це опис хати А) кирилівського дяка Б) маляра із с. Тарасівка В) Тараса Шевченка 12). Одного разу Тарас побачив у дяка грубий зшиток синього паперу... До жаги забажалось школяреві самому А) зробити таку книжечку Б)намалювати портрет В) навчитися грати на сопілці

Объяснение:знаю відповіді на 6 запитань.

1 б

2 б

3 в

4 в

5 а

6 в

Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати»..Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з’явилося слово азбука.
Олівець — Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, можливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пістрявий, пестрий «строкатий» (корінь pьs-). Значення «писати, малювати» зафіксовано лише у слов’янських, балтійських мовах (лит. piẽšti «малювати», прус. peisāi«пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов’ян і балтів це значення (корінь pis-) могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддніпрянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь piś- у індоіранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м’яса). Семантичний зв’язок із писанням простежується чітко. Pеśa від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», pēśalá — «прикрашений, приємний, красивий», pēśakāra —«вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов’язані українські слова писанка, писанкарство, розписувати, розписний, 
вислів «неписана краса»

Твір «Добро перемагає зло»

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.