1)чому у вірші і виріс я на чужині . відвідини рідного села т шевченко назвав лихою годиною. 2) як ставиться поет до покірності кріпаків. 3)поясніть вираз чорніше чорної землі блукають люди 4) які настрої ліричного героя відтворені у вірші самому чудно а деж дітьсь

Лисе Микито! Будь мудрішим у тому питанні, щоб був ти скромнішим. Тільки скромність прикрашає людину,- То ж будь ти чесним, Хоч ти й звірина. І не обманюй, і не обдурюй нікого на світі, Тоді з тобою дружитимуть дорослі і діти. Будь чесним, правдивим, Не вихваляйся, ні з кого у лісі не насміхайся, Не крадь, не обманюй, А прислухайся до мудрих порад й не лицемір. Моїм ти словам, будь ласка, повір! Будь мужнім, відважним, Батькам помагай... І все буде добре - повір! Прощавай!

Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/3470031-napisati-list-lisu-mikiti-z-poradami-yak-stati-krashchim.html

Народився Андрій Якович 15 травня 1857 року в сім’ї дрібного службовця в місті Самбір (нині Львівська область). В ранньому віці втратив обох батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя в Самбірському повіті. Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно. У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада». У 1877-83 навчався на філософському, згодом — юридичному факультеті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар». У 1881 став співзасновником «Кружка правників». У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі. 21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей) У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. У 1914 після початку війни – за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам його посадили до сумновідомої львівської в’язниці «Бригідки», де тримали більше двох тижнів, і не знайшовши компромату, випустили. У 1918—19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості. З 1919 р. жив у м. Коломиї , яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи». 2 червня 1935 року помер в Коломиї.

Объяснение: