Твір на тему "Образи Мавки та Лукаша :романтичність чи роздвоєність душі ​

Нещодавно я прочитала оповідання О.Стороженка "скарб" . з початку початку твору мені не спадобався Павло бо він такий великий а сам нічого не вміє робити. я гадаю у більшості людей, під час читання виникає відраза до нього. його матір , котра його дуже кохала так піклувалась про нього , що вигодувала з нього лінивого й байдужого до всього хлопця. і лише його батько намагався виховати з нього мужнього і працьовитого парубка, але дружина йому не дозволила це оповідання примушує тебе поміркувати над таким питанням: "що таке щастя?". невже щастя і справді в тому, що весь день спати "у грошах" і їсти? чи може воно в тому, що можно дарувати радість людям, допомагати їм, і тоді душа буде чиста й щаслива . отже у цьому творі автор відобразив гидкий образ Павла , який нічого не робить , його матері, яка за ним доглядає , для того , щоб ми були працьовитими і берегли кожну хвилину свого життя. подумай і ти, над цим, а потім, віришиш , щастливий ти або н поставьте лучшим ответом

Найбільший підйом бурлескно-травестійного, барокового та романтичного стилю в українській літературі відзначався наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Хоч як тоді не захоплювалися читачі «Енеїдою» І. Котляревського, однак тогочасні письменники і поети все більше прагнули піднести українську мову до світового рівня і облагородити її. Саме такі завдання як раз і ставили перед собою поети-романтики.Першим тему великого естетичного значення народної мови в українській літературі підняв Євген Гребінка, а підхопили його ідеї Г. Квітка-Основ’яненко, А. Метлинський, Г. Боровиковський та багато інших літературних митців того часу.Для стилю українських поетів-романтиків на зламі XVIII – XIX століть були характерні пестливі форми мови, мелодійність творів і піднесений виклад сюжету. Крім того, більшість авторів шукали відповіді на одвічні питання людського буття, зокрема, відповідь на питання: «Кохання – це насолода чи страждання?».Українські поети-романтики своєю творчістю, піднесенням у ній найкращих людських почуттів, кохання і вірності, сприяли популяризації народної мови і, дбаючи про її визнання, вивели на світовий рівень.