Варіант 1 Початковий та середній рівень (кожна правильна відповідь 0, 5б.) 1. Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" починається з: А) прологу; Б) зав’язки; В) розв’язки; Г) епілогу. 2. Головними героями повісті М. Коцюбинського "Дорогою ціною" є: А) Платон і Соломія; Б) Остап і Соломія; В) Степан і Соломія; Г) Іван і Соломія. 3. Про кого йде мова: "Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком…" А) про Остапа; Б) про Івана; В) про Соломію; Г) про цигана. 4. Хто допомагав Соломії визволяти Остапа: А) сама визволяла; Б) цигани; В) пан; Г) Іван. 5. "Природною стихією" О. Довженка було: А) малярство; Б) кіномистецтво; В) музичне мистецтво; Г) вчителювання. 6. Твір "Ніч перед боєм" за жанром – це: А) оповідання; Б) роман; В) повість; Г) казка. 7. Хто переправляє солдатів через Десну: А) дід Платон; Б) дід Савка; В) Петро Колодуб; Г) дід Платон і дід Савка. 8. Що сталося з дідом Савкою і дідом Платоном: А) залишилися живі; Б) переїхали в інше місто; В) нічого не змінилося; Г) померли. 9. Події у повісті "Шпага Славка Беркути" відбуваються у: А) Києві; Б) Львові; В) Харкові; Г) Чернігові. 10. Хто з учителів підтримував Славка Беркуту і став на його захист: А) вчитель географії; Б) вчитель історії; В) вчитель хімії; Г) вчитель біології. 11. Куди віднесли сороку з перебитим крилом герої повісті "Шпага Славка Беркути": А) додому; Б) до сусіда; В) до вчительки Надії Григорівни; Г) до вчителя географії. 12. Хто з однокласників вирішив помститися Славкові: А) Стефко Вус; Б) Лілі Теслюк; В) Юлько Ващук; Г) Василь Лопух. Достатній рівень (кожна правильна відповідь 1б.) 1. Намалюйте словесні портрети Остапа і Соломії. 2. Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких перевозив? 3. Встановіть відповідність подій повісті Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути": Історія з пляшкою. Сорока з перебитим крилом. Поранення Юлька Ващука. Суд над Славком. Каяття Юлька.

Роман у віршах "Маруся Чурай" — твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець — драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до свого народу. Стародавнє місто Полтава в романі постає як символ рідної землі, як місто відважних людей, що не пошкодують свого життя заради рідної землі та народу. Вони мужньо боронять місто, самовіддано захищають свою честь, совість, мову і культуру. Рідна земля з її трагічною долею стоїть за спинами героїв. Історія народу України переплетена із сюжетною лінією життя Марусі. Увесь твір перейнятий почуттям любові до рідної землі, яка постає перед нами не тільки діамантово-переливними малюнками пейзажів, а передусім строкатою мозаїкою людських доль (як історичних, так і вигаданих), що, взяті разом, становлять історію народу. 

Образ Марусі Чурай тісно пов'язаний із образом України. Серце Марусі відкрите для кожної чесної людини, всі свої найсвітліші почуття вона висловлює у піснях. Маруся виросла в сім'ї, де шанувалася любов до Вітчизни, уболівали за щастя народу. Маруся чиста серцем, швидка на розум, окрім того, наділена поетичним і музичним талантом. Вона мудра і добре бачить людські вади, намагається зрозуміти і по змозі виправдати негідні вчинки людей, не бере на себе права осуджувати їх. У її образі втілено найкращі риси українських дівчат. 

Болить за Вітчизну і палке серце Івана Іскри, що мчить до гетьмана зі звісткою про небезпеку, яка нависла над піснею рідного краю — над Марусею Чурай. Добре розуміє і Богдан Хмельницький, що важить для держави народна пісня. Тим паче зараз, як така розруха. Тим паче зараз, при такій війні, — Що помагає не вгашати духа. 

Як не співцями створені пісні? 

Без історичної пам'яті про боротьбу і подвиги предків любов до Вітчизни всихає, як дерево без кореня. Ліна Костенко не обминає і чорних сторінок історії України. Пересторогою для нащадків звучать у романі згадки про Байду Вишневенького, Наливайка, Пашпока, Чурая, що стали жертвами зради співвітчизників, які бездумно запрягли своїх онуків у ярмо неволі. Народ у романі є і творцем історії, і безстороннім її суддею. На прикладах кращих його представників ми вчимося мужності, мудрості, любові до Вітчизни, до свого народу, вчимося не допускати зради і несправедливості. 

"Маруся Чурай" — це народне життя у строкатому його повнокров'ї. Побут, звичаї, вірування — все дихає народністю, все живе. Роман змальовує події нашої далекої історії, але цілком сучасний, бо в ньому порушено такі проблеми, які хвилюють нас і сьогодні. У нас виникає потреба до рідній землі відродитися у красі й славі, а народові стати гідним і рівноправним серед інших народів.

Твір на тему "Чого навчає мене Захар Беркут прикладом свого життя":

Нещодавно я прочитала чудовий твір Івана Франка "Захар Беркут", у якому розповідається про героїчну боротьбу нашого народу проти ворогів. Захар Беркут - центральний персонаж твору, поважний літній чоловік, схожий на старця. Цей герой є мудрецем з глибоким почуттям патріотизму. Я захоплююсь мужністю, розумом та духовною силою цього персонажа.

Саме Захар створює план знищення ворога. Ним керує любов до рідної землі, волелюбність, почуття обов'язку перед народом та державою. Я вважаю, що Захар Беркут - найкращий приклад справжнього патріота, який доводить свою любов до Батьківщини не словом, а ділом. Я навчилась у цього героя ще більше поважати свою землю та усвідомила, що кожен з нас - невіддільна частина великої та єдиної нації.

Объяснение: