Цитатний диктант «Упізнай героя за цитатою». (Записуємо лишеім’я чи прізвище й ім’я персонажа)1. «Кожному, хто схоче. Дозволяю викупити свою частку!»2. «Тієї миті небо зійдеться з землею…»3. «Сьогодні по обіді Клава до ставка прийде шмаття полоскати.Налякай! Переляк на воді – найтяжчий. Від нього ніхто невідволодає»4. «Лиха доля змусила мене, дворянина з діда-прадіда, працюватинещасним двірником»5. «Ти б краще у моєї дияволиці спитала».6. «Я чекав на тебе! Ще від того вечора, коли марно підтвоїм будинком від п’ятої до десятої вечора! Відтоді чекав…І щераніше»7. «Я п’яний? Я не розпишуся? Ану, де? На лобі твоєму?»8. «Не могла(прийти до ворожки Хоронила брата, застреливсяненароком»Клоуз –тест (відповідь записуємо словом, словосполученням)1. Що трапилося з коровою Квіткою?2. Слово, за до якого можна було повернутись із подорожі вминуле.3. Щоб потрапити у минуле, Софійці потрібно було …4. Чоловіка з виколотими на фото очима звали….5. Хто подарував намисто бабуні Клаві?6. Хто і чому більше 30 років в у льосі?7. Хто з герої загинув від удару блискавки?8. Хто з героїв поміняв своє прізвище наБілий?9. Олена зварила борщ і нагодувала всіх неімущих, щоб вилікувати…10. Хто ходив вечеряти по чужих хатах і економив на всьому, був дужежадний?11. Хто в майбутньому стане власником ресторану «Русалонька»?12. Панночка, у яку був закоханий Мішель?Все за твором «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулакывських»

ответ:

кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її зв’язок з навколишньою природою та іншими . в результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. і як наслідок — різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими.

світова культура — феномен . національна культура є частково і джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. без ї культури не може бути регіональної, самобутньої національної і навпаки. світовій культурі властивий інтегрувальний процес. національні ж мають диференційований характер.

українська культура з давніх-давен зазнавала впливу зі сторони і в свою чергу, так чи інакше, впливала на інші культури, проявлялася у міжнародних відносинах різним чином. 

Вы будете смеяться, но всё что связано с Тарасом Шевченко и его «Кобзарём» напрямую связано с одним из методов захвата власти в чужой стране. Я подробно покажу это ниже мне в этом простой и логичный анализ прижизненных и последующих изданий его произведений.Что то странное творится и с «Кобзарём» и с его автором.При жизни Т. Г. Шевченко было несколько изданий «Кобзаря»:— первое, в 1840 году в Санкт-Петербурге, книга насчитывала всего 20 страниц;— второе издание было в 1844 году вместе с поэмой «Гайдамаки», под общим названием «Чигиринский кобзарь», и появилось исключительно потому, что сама по себе поэма «Гайдамаки» изданная в 1841-1842 году, почти не продавалась, а с 1844 года шла в «нагрузку» ко второму изданию «Кобзаря»;— третье издание было уже в 1860 году, уже после возвращения Шевченко из москалей (из солдат), обратно в Питер.Но вот что интересно, ни одно прижизненное издание «Кобзаря»  простому человеку посмотреть нереально! Даже фотокопии нормальной нет, что бы можно было посмотреть на каком же всё таки языке писал свои вирши нынешний «классик украинской литературы». Я даже больше скажу, даже посмертные издания «Кобзаря» практически отсутствуют до советского времени, а те что есть – почему то были составлены, отредактированы и переведены (!) во Львове (в то время Львов это не Россия, не Украина, а Австро-Венгрия!)!Хотя прямо о переводе трудов Шевченко не написано, а написано «выверено» по, внимание (!) «оригинальным рукописям Шевченко»!