Ставлення автора до героїв "Митькозавр із Юрківки"

герої твору подібні до самого автора

Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій.

На мою думку, красу можна побачити майже у всьому. Оглянувшись тільки навколо можна побачити прекрасне небо й сонце, або хмари й краплини дощу. Кожен день, хвилина, пора року- у всьому є щось своє особливе й прекрасне. А скільки добра у звичайному метелику або бджолі. Адже здавалося б, звичайний метелик, але коли побачити його теплого літнього ранку, настрій відразу йде вгору. Бджоли ж працюють на благо своєї сім'ї. Прекрасне й добре - для кожної людини різне. Та не слід забувати, що дароване нам життя є виявом добра і краси.