«Шпага славка беркути»1.Яким чином Славко себе вилікував? 2.що не давалося славкові 3.чого навчав тато Славка

Чіпка виріс «безбатченком», «байстрюком». Рано він почав відчувати несправедливість. Сільські діти насміхалися, не приймали до гурту. Коли підріс, пішов у найми. Сім'я жила у страшних злигоднях та нестатках.Від природи чулий до людського горя, обдарований і діяльний, Чіпка наділений розумом і великою внутрішньою енергією. Якщо йому на життєвому шляху доводиться спотикатися і падати, то причиною цього стають не вроджені якості, а нестерпні соціальні умови.Чіпка належить до тих сильних натур, які не зносять у покорі гніт, а повстають і борються проти будь-якої несправедливості.
Максим не був кріпаком, проте «бунтував» проти всього, що гні­тило. Мав одчайдушну вдачу, нікому спокою не було в селі від нього. Батьки віддають Максима в солдати.Душа просила волі. Солдатчина не тільки не виправила Максима, а поступово вбила все добре, що було закладено в його душі дідом Мироном. Максим стає на хибний шлях. Займається крадіжками, пияцтвом і гине безславною смертю.
Його енергія, волелюбна сила, розум не були спрямовані на за­хист громадських інтересів, соціальні умови не сприяли цьому.Максим стає жертвою гнобительського ладу.

ответ:

життєвий вибір людини — це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. у однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. всі ми люди, але маємо різні думки. чому це так? спробуємо розібратися в цьому складному питанні, використавши історичну повість івана франка "захар беркут".

цей твір має чотирьох головних героїв: захар беркут — голова громади на тухольщині, максим беркут — його син, тугар вовк — боярин, мирослава — його донька. всі ці люди в повісті змушені робити свій власний вибір. детально зупинимося на кожному і спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не інакше.

захар беркут — літня людина, формальний лідер громади не лише у своєму селі, а й користується авторитетом на всій тухольщині. він є найстарішим членом громади, вихований як незалежна від князя і його особа. всі його справи — лише на користь громади. вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатен зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов'язкам. якщо він пообіцяв в обороні тухольшини, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення. тобто життєвий вибір цієї людини цілком залежить від традицій і правил поведінки того суспільства, де його виховано.