Контрольна робота з розділу "З української прози" (творчість М. Коцюбинського, О. Довженка, Н. Бічуї) Початковий та середній рівень (кожна правильна відповідь 0, 5б.) 1. Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" починається з: А) прологу; Б) зав’язки; В) розв’язки; Г) епілогу. 2. Головними героями повісті М. Коцюбинського "Дорогою ціною" є: А) Платон і Соломія; Б) Остап і Соломія; В) Степан і Соломія; Г) Іван і Соломія. 3. Про кого йде мова: "Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком…" А) про Остапа; Б) про Івана; В) про Соломію; Г) про цигана. 4. Хто допомагав Соломії визволяти Остапа: А) сама визволяла; Б) цигани; В) пан; Г) Іван. 5. "Природною стихією" О. Довженка було: А) малярство; Б) кіномистецтво; В) музичне мистецтво; Г) вчителювання. 6. Твір "Ніч перед боєм" за жанром – це: А) оповідання; Б) роман; В) повість; Г) казка. 7. Хто переправляє солдатів через Десну: А) дід Платон; Б) дід Савка; В) Петро Колодуб; Г) дід Платон і дід Савка. 8. Що сталося з дідом Савкою і дідом Платоном: А) залишилися живі; Б) переїхали в інше місто; В) нічого не змінилося; Г) померли. 9. Події у повісті "Шпага Славка Беркути" відбуваються у: А) Києві; Б) Львові; В) Харкові; Г) Чернігові. 10. Хто з учителів підтримував Славка Беркуту і став на його захист: А) вчитель географії; Б) вчитель історії; В) вчитель хімії; Г) вчитель біології. 11. Куди віднесли сороку з перебитим крилом герої повісті "Шпага Славка Беркути": А) додому; Б) до сусіда; В) до вчительки Надії Григорівни; Г) до вчителя географії. 12. Хто з однокласників вирішив помститися Славкові: А) Стефко Вус; Б) Лілі Теслюк; В) Юлько Ващук; Г) Василь Лопух. Достатній рівень (кожна правильна відповідь 1б.) 1. Намалюйте словесні портрети Остапа і Соломії. 2. Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких перевозив? 3. Встановіть відповідність подій повісті Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути": Історія з пляшкою. Сорока з перебитим крилом. Поранення Юлька Ващука. Суд над Славком. Каяття Юлька. Високий рівень (правильна змістовна відповідь 3б.) Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: 1. Кохання Остапа і Соломії – зразок чистого, вірного і самовідданого кохання. 2. Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти і захисники рідної землі. 3. "Шпага Славка Беркути" – повість про проблеми підлітків, їхню дружбу і зрадництво.

Справжніми патріотами змальовані у творі козаки. Вони волелюбні, життєрадісні, сповнені почуттям обов’язку перед рідним народом. Їм притаманна лицарська честь та синівська любов до своєї Батьківщини. Вони виступають не в ролі мстивих людей, а захисниками мирного населення. Нищать лише татар-воїнів в битвах, а гінців від татар не зачіпають. Але на шлях нищення вони встають лише тому, що в них немає іншого вибору, грабіжництво і вбивства, які спричиняють непрохані гості, просто змушують козаків боронити своїх рідних та земляків від рабства і смерті. Запорожці гуманно ставляться до тих татар, яких взяли в полон, але вони не милують тих українців, які зрадили рідну землю і перейшли на бік загарбників.

«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».• «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».«У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».«Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати».І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без Дідусева наука стала йому в пригоді. “Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь»».Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».«Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав з вки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду».«Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно». «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь... Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти».«Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав».«До ть мені, Господи свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю». «Готувався до втечі повільно і розумно. Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку. Усе те ховав уночі в дуплясте старе дерево. При цім був покірний, слухняний, усім служив охоче, так що ніхто його не запідозрював». «Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворищі».• «Павлусь уже мав досвід. Він знав, як зловити в ріці рибу, як застрелити з лук птицю, а ще знав, що таке Харциз і як його треба берегтись».• «Він теж козацька дитина і не гірший від інших. Як гинути, то гинути. Він піде сміливо на смерть з козацькою піснею на устах...  «У Павлуся потекли сльози з очей».