1. Події у повісті “Шпага Славка Беркути” відбуваються в * А Києві Б Львові В маленькому райцентрі Г у провінційному містечку 2. Метаморфоза, на думку Юлька, сталася з * А Юльком Б Стефком В Славком Г Настею 3. “Виглядав пещеним мамієм, однак ніби й поганим не був” * А Славко Беркута Б Стефко Вус В Юлько Ващук ГЛопух 4. Лілі за клас на прем’єру * А “Червоної шапочки” Б“Снігурочки” В “Русалочки” Г“Лускунчика” 5. Славко став кращим учнем Андрія Степановича через А півроку Б рік В два місяці Г два роки 6. Славко Беркута поранив Юлька, бо * А трапився прикрий випадок Б він навмисне поранив противника В хотів довести, що не все йде в руки легко Г думав похизуватися перед Лілі 7. Беркута не погоджується з думкою Юлька, що * А він прийшов його пошкодувати Б він заздрить Ващукові В все в порядку Г в нього на все своя думка 8. 7-Б, дізнавшись про суд над Славком * А вирішив виказати Славкові все Б погодився, що Славко погано впливає на інших В збунтувався й утік із виховної Г прийняв пропозицію виключити Беркуту зі школи 9. Мама довідалася про суд над сином * А з його розповіді Б із дзвінка Варвари Трохимівни В зі слів тренера Г з повістки 10. Дізнавшись про звинувачення сина, тато * А вирішив влаштувати скандал у школі Б сказав, що більше не вірить Славкові В був байдужим до сина Г вирішив сам піти до школи, щоб захистити сина 11. Свою вину на Славка переклав * А Юлько Ващук Б один із старшокласників В Стефко Вус Г Лопух 12. Події на суді розгортаються в такій послідовності: * А читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка– виступ Варвари Трохимівни Б виступ Варвари Трохимівни – читання листа –заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка В читання листа – виступ Варвари Трохимівни – заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка Г читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – виступ Варвари Трохимівни – поява свідка

Відповідь: 1-Б у Львові (далі не впевнена)

Пояснення:

1. Б
2. А
3. В
4 г
5. А
6.в
7.а
8.в
9.г
10 г
11.а
12 б

"Джури козака Швайки" - це тільки перша частина приголомшливої трилогії Володимира Рутківського. Можна сказати, що цей твір - наш український Гаррі Поттер! І тільки відсутність реклами, невеликий тираж і українська мова, якою, на жаль, володіють не всі, не дозволили цій книзі повторити успіх знаменитого серіалу Джоан Роулінг. Тут є абсолютно все, що повинно бути у книзі для підлітків:  динамічно розвивається сюжет, не надто складний, не дуже простий;  трошки чарівництва; герої, на яких можна рівнятися; є чого повчитися.
Книга розповідає про ті часи, коли козаки вже були, а справжньої Січі ще не було, про той період української історії, коли наші предки зрозуміли, що дати відсіч татарам можливо  тільки спільними зусиллями.
Головні герої - два хлопчики, які знай собі пасли курей та корів, а потім опинилися в самому епіцентрі подій, там, де в дніпровських плавнях козаки билися з татарськими ордами. Які ж колоритні і потужні персонажі вийшли у Рутківського - і діти, і дорослі! Але моїм улюбленцем став Санько – дванадцятилітній хлопчик, майже мій ровесник. Санько – один син у матері. Мати його дуже любить. За характером він мрійливий, спокійний, розважливий. Він має незвичайні здібності - уміє подумки віддавати накази й прохання, навіювати думки. «…найбільше Санькові до вподоби блукати поміж небом та землею. Ось так: заплющиш очі, розслабишся, ніби поринаєш у сон - і ширяєш могутнім орлом у тому безмежжі, наслухаєш тишу, вдивляєшся у те, що миготить перед заплющеними очима. І, бува, часом таке побачиш, що аж душа у п’яти проситься. То промайне небом щось блискуче, схоже на велетенського птаха з непорушними сріблястими крильми, втікаючи від гемонського гуркоту, то привидяться чудернацькі будівлі, точнісінько такі, як ото поставити одну на одну десять хат. Погано лише те, що дідо не дозволяє йому довго блукати подумки. Бо, каже, так можна не втриматися і розповісти комусь, що з ним було чи ще буде».

 Він з своїм другом Грициком потрапляє у різні пригоди. Що б не трапилося з друзями, він виявляє самостійність, наполегливість, кмітливість, дорослість. Санько не вважає себе дитиною, він, хоч і малий, але вже може бути справжнім козаком і битися з татарами нарівні з своїми товаришами. Він вправно скаче на коні, може ходити в розвідку і залишається непоміченим.

Він дуже жалісливий до свого вчителя і старшого друга – діда Кудьми. Намагається врятувати діда від неминучої смерті, а коли той все ж помер, Санько тяжко переживає цю втрату.

Мені сподобалося в цій книжці все, усі пригоди. Один з них, дуже яскравий, епізод із страшною хижою дикою кішкою: «Санько напружено вдивлявся у сіру пляму, котра піднімалася вгору.«Не лізь, - подумки умовляв він її, як ото нещодавно курчат на своєму подвір’ї. - Ти ж сита. Навіщо тобі ще й ми? Ну, не лізь же далі, зупинися!»У відповідь почулося зле сичання. Два вогники блиснули у Саньків бік. Та він був ладен присягнутися чим завгодно, що сіра пляма завмерла!«Молодець, - подумки продовжував він говорити з дикою кішкою. - Йшла б ти собі до лісу, га? Ну, що тобі варто це зробити? Там же поживи скільки завгодно. Ну, йди тебе, йди геть!…»Він уявив, як дика кішка, зупинившись, почала роздумувати, що їй робити далі. Потім вона розвернулася і поволеньки стала спускатися по стовбуру…За мить під Сторожовим дубом почулося м’яке гупання.- Пішла! - зраділо видихнув Грицик». Хотілося б, щоб більше було таких людей, як Санько, у наш час. Україна могла б пишатися ними.

Мені дуже сподобався твір Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» . Під час прочитання твору, я уявляв себе на місці головних героїв - Санька та Грицика. Прочитавши твір, я зрозумів, що дружба - спражній скарб. Варто цінувати тих людей, які є поряд з тобою. Також завжди слід залишатися патріотом. Саме цей твір пробудив у мені патріотичні почуття. Тепер я знаю, що варто бути вірним рідній землі, славити її та любити. Також не слід пробачати зраду. Українці - славний та сильний народ, який здавна прагне волі. Тож ми, молоде покоління, повинні справдити надії наших предків на щасливе майбутнє.