Написати твір (обсяг 2-2, 5 сторінки) на тему "Моральні цінності та відповідальність сучасної людини за свої вчинки у житті" пов'язуючи тему із творами "Шпага Славка Беркути", "Ніч перед боєм"

1868 – 16 (28) марта, рождение, г. Нижний Новгород. Настоящее имя – Пешков Алексей Максимович 
1884 – переезд в Казань, попытка поступить в Казанский университет. Сближение с радикальными и революционными кружками студентов, офицеров и рабочих. Знакомство с марксистской литературой, пропагандистская работа 
1887 – попытка покончить с собой 
1888 – арест за связь с кружком Н. Е. Федосеева. находится под постоянным надзором полиции
1889 – возвращение в Нижний Новгород. Повторное сближение с радикалами и революционерами. Арест, заключение на месяц в тюрьму 
1891 – Горький отпрваляется странствовать по стране. Дошел до Кавказа. 
1896 – женитьба на Екатерине Павловне Волжиной 
1897 – рождение сына Максима 
1899 – первое появление в Петербурге 
1900 – знакомство с Толстым в Москве 
1901 – участие в марксистских кружках Нижнего Новгорода, Сормова, Петербурга. Арестован, выслан из Нижнего Новгорода, участие в демонстрации у Казанского собора в Санкт-Петербурге 
1901 – встал во главе издательства Знание 
1902 – февраль – избрание почетным академиком Академии наук 
1905 – вступление в ряды РСДРП, знакомство с Лениным. За революционную пропаганду 
1905 – октябрь, создание газеты Новая жизнь 
1905 – 1907 – оказание финансовой поддержки революции 1905-1907 годов 
1906 – выступление на митинге в Гельсингфорсе, отъезд из России 
1906, октябрь – 1913 – жизнь в Италии, на острове Капри 
1907 – май – участие в Лондонском съезде РСДРП как делегата с совещательным голосом 
1913 – возвращение в Россию. Горький – редактор большевистских газет «Звезда» и «Правда»
1914 – переезд в Финляндию 
1915 – начало выхода журнала «Летопись» . Горький – руководитель 
1917, май – 1918, март – издание газеты Новая жизнь 
1918 – 1919 – ведет большую общественную и политическую работу, критикует методы большевиков, осуждает их отношение к «старой» интеллигенции 
1919 – 1920 – в цикле статей выступает против интервенции, а также против того, «как осуществляется Власть Советов» . 
1921 – 1928 – эмиграция в Италию – официально для лечения туберкулеза по настоянию Ленина 
1928 – возвращение в СССР 
1929 – май, избрание членом ЦИК на 5 Съезде Советов СССР 
1931 – возвращение в СССР 
1933 – перезд в Москву 
1934 – Горький проводит 1-й съезд советских писателей, выступает на нем с основным докладом 
1936 – 18 июня, смерть, п. Горки под Москвой. Похоронен в Кремлевской стене на Красной площади в Москве

Незважаючи на те, що колись поетові забороняли не тільки писати, а й малювати, усі заборони виявилися безсилими перед поетичним словом, перед його правдою та його силою. Приклад Великого Кобзаря став для сучасників та нащадків яскравим прикладом нездоланності справжнього художника, прикладом невмирущої природи творчості й нескореності людського духу, прикладом людини, яка з усіх, найскладніших випробувань завжди виходить переможцем.
Кожен, хто познайомиться з творчістю видатного українського поета, отримає змогу вжитися в багатий світ образів його поезій, зможе сягнути в літературні надра, відчує, що автор вистраждав свої твори власним життям, своєю відданістю українському народові і рідній землі. Шевченкові вдалося зі своїх творчих висот відкрити події різних часів і акумулювати у своїй творчості духовний набуток минулих поколінь. Крізь людський біль, крізь індивідуальне, крізь вселюдське, крізь біблейську далеч історії Т. Г. Шевченко і зараз мудро спілкується із сьогоденням.
Творчість Т. Г. Шевченка невичерпна, вона навіки. І все нові і нові покоління будуть знаходити в ній незвичайне поєднання народного і вселюдського досвіду, який сьогодні знаходимо й ми з вами. Слово невмируще, слово вічне, слово, живе своєю правдою, слово, яке й досі квітне художньою красою – це і є Тарас Григорович Шевченко – геній і духовний янгол українського народу.