Записати 7 висновків про те, що саме Т. Шевченко брав із Біблії для своїх творів.

Художня лiтература 
- це особлива форма естетичного освоєння свiту, за до якоï кожна 
людина збагачує себе духовно.
Особисто я, вивчаючи лiтературу, розширила уявлення про стародавнi епохи. 
Лiтература навчила мене мрiяти, переживати разом iз персонажами творiв, збагатила 
мою мову, адже мова творiв i усноï народноï творчостi, i 
украïнських письменникiв 
- це зразок, це мовленнєвий орiєнтир.
Украïнський народ має велику культуру i славну iсторiю. Твори 
украïнськоï лiтератури допомагають заглибитись у iсторiю нашоï 
культури, збагнути, як i чим жив наш народ у рiзнi часи i епохи. Зрозумiти душу 
народу, його внутрiшню велич i красу, безмежну любов до Украïни до
поетичнi твори.
У восьмому класi ми вивчали лiричнi пiснi, у яких 
- любов, терпiння, переживання, вiчне почуття кохання. Поетичне слово Тараса 
Шевченка, Iвана Франка, Лесi Украïнки розкриває високi моральнi цiнностi 
нашого народу: чеснiсть, незламнiсть, вiдданiсть. Я була вражена майстернiстю 
Лесi Украïнки i з великим задоволенням прочитала поему "Давня казка". Поема 
до зрозумiти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. Я зрозумiла: 
щоб народ знав i пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як 
"пiсня i дзвiнким, i гучним", щоб "розходилось свiтом стоголосою луною".

Дракон із твору ю. винничука досить незвичайний. вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. а ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.          але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. так, князь його характерезує зовсім інакше: «жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. і дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».          проте пан гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. ні на кого не нападає, нікого не вбиває. а найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». а печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. це й же житель гличини не може похвалитися своєю здобиччю.        дракон грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. у той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.