- Загадка ще один скарб нашої мови,
який дістався нам у спадок від предків, де дотепне метафоричне запитання, поставлене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. Загадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок v i вважалося ознакою розуму і щасливої
вдачі.
Ми повинні з вами ознайомитися із тематикою загадок, їхніми різновидами, особливостями. Відгадуючи загадки, ви розвиваєте свою кмітливість, фантазію. Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір-мініатюра на тему "Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму себе БИСТРІШЕ БУДЬ-ЛАСКА ДАЮ 10 Б
Відповідь:
На мою думку, можна виправдати крадіжку Михайлика. Слова матері «то й добре, синку, що давав» вказують на те, що вона пишається хлопцем.
Звичайно, красти не можна, до того ж усе таємне рано чи пізно стає відомим. Родичі, котрі змушені важко працювати, не схвалювали захоплення хлопчика до читання, а крадіжка здавна вважалась великим гріхом. Хитрий та корисливий Юхрим Бабенко спонукає хлопця до поганого вчинку. Щоб прочитати книгу, Михайлик без відома бере гарбузове насіння, яке відклала мати для посіву. Коли хлопчик повернувся додому, разом зі щавлем «із кишені вилетіли дві гарбузові насінини і впали на долівку». Проте хлопчик «не побачив гніву на … обличчі» матері. Вона на той час уже знала, що її насіння Михайлик не пошкодував для голодної дитини з Херсонщини: «Я догадалася, що це ти, збитошнику, але нічого їй не сказала». Навіть мати «зітхає і гладить рукою мою нерозумну голову…», виправдовуючи крадіжку з насінням, яке завжди «в її устах і душі …було святим словом».
Пояснення: