Один маленький во укр лит 7 класс из теста с сайта наурок. З до чого Софійка подорожувала в часі? А)шафи Б)комода В)автомобіля г)літака

Відповідь: А

Софіїна сім’я переїхала до нового будинку, куди разом з іншими речами перевезла стару бабусину шафу. Згодом Софійка з’ясовує, що це справжня машина часу: якщо сісти в неї, взяти якусь фотографію, то можна потрапити у той час і обставини, за яких зроблено світлину.

"Что такое счастье?", — этот вопрос задавал себе когда-нибудь каждый и не получал на него удовлетворительного ответа. Одному кажется, что счастье — это миг. Другому — труд. Третьему тоже что-нибудь кажется. Но, как ни странно, никто не сможет объяснить это понятие другому так, чтобы тот изменил свое представление о счастье. Это пытались делать многие великие поэты, писатели, архитекторы и другие деятели искусства, прилагая неимоверные усилия, чтобы их герои могли показаться людям счастливыми или наоборот. В этом, на первый взгляд, незначительном штрихе подчас заключалась вся ценность произведения. Знаменитый «Демон» Врубеля всем своим существом показывал, насколько он несчастен. Гете во многих произведениях отображал свое представление о счастье, как о миге.

Для писателя сделать своего героя объективно счастливым или несчастным, наверное, самая сложная задача. Ведь любой герой живет своей собственной жизнью, влиять на которую писатель может только частично, по этой причине все искусство писателя проявляется при создании образа. Поэтому, чтобы определить, счастлив ли герой или нет, мы должны для начала понять, может ли он быть счастлив.

Докія з твору "Каторжна": 

"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"

"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."

 Докія з твору "Земля": 

"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."

"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."