Наведи приклади підтексту в повісті В.Близнеця "Звук павутинки".

вечір... Земля покрита білою скатертиною... м'якою, пухнастою, сніжною. і сніг блищить різними барвами веселки. над хатиною в'ється дим. він в'ється все вище і вище. геть до неба. до зоряного неба, яке накрило землю теплим покривалом. безвітряно. чути лише легенький хрумкіт снігу під ногами. цей вечір, мов казка. світло з вікон домівок гріє душу теплом. як добре вулицею йти ввечері, а особливо добре — взимку. сніжинки падають і падають... вкривають навколо все чудовим настроєм. і все добре... бо йде свято

Объяснение:

думаю для етюду обсяг нормальний) хоча можете ще дописати щось своє.

Відповідь:

У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він "ніколи не бреше", зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство в його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і активним їх учасником. Хлопці розважаються тим, що ліплять хатки з піску, запускають змія, "деруть горобців", бігають по крижинах під час льодоходу.

Зараз хлопчаки теж можуть гратися в піску, будувати хатки, а ще старовинні замки, про які навіть не чули колишні хлопчаки. Сучасні діти теж запускають зміїв. Але роблять їх з інших матеріалів або купують. І тоді, і тепер хлопці можуть посваритися, побитися. У сучасних дітей з'явилося багато інших в зайняти свій вільний час, про які навіть уявити неможливо було Федьку з товаришами. Це різні спортивні ігри, комп'ютери, книжки, кіно, телебачення — всього і не перелічити.

Зараз інше життя, інший стан суспільства, інші цілі дітей і дорослих. Тому і планується, і проходить життя по-іншому: спочатку дитячий садок, потім школа і купа різних гуртків. Нема часу так безтурботно бігати по вулицях. Сучасним хлопцям це вдається тільки

Пояснення: Федько побачив Толю, який плакав і чекав на те, що Федько скаже правду. Федько багато разів таким допомагав Толі, але не сьогодні. Федько був дуже злим на Толю, через біль, що супроводжував Федька кожного дня. І в цьому винний був тільки Толя. Федько підняв голову, дивлячись на батьків. І сказав:

- Не тягнув.

Мати с подивом дивилася на свого сина. Вона вперше почула, що ії син невинний.

Батько Толі подивився на нього з палаючими очима, а потім потяг додому. Федько ж із матір'ю прийшовши додому розповів усе, що сталося. Мати йому повірила, бо Федько ніколи не брехав.