напишіть власнн висловлювання "що означає тримате максимальне навантаження в житті" ​

Нерідко можна побачити або почути когось, хто скаржиться на своє життя, кажучи, що воне у нього дуже нудне. Звичайно, людина влаштована так, що їй регулярно хочеться розваг, веселощів, чогось цікавого і захоплюючого. Якщо людина цього не має, незабаром вона стає роздратованою, злою, починає ставитися до оточуючих людей негативно. Все це тому, що потреба в розвагах обов’язково повинна задовольнятися, як і всі інші людські потреби. Незадоволення потреб небезпечне для людини неприємними відчуттями, розчаруванням у житті і навіть болем.

Але як зробити власне життя більш веселим? Як привнести в щоденну повторювану рутину різноманітність, інтерес, азарт? Далеко не обов’язково для цього порушувати закони або норми моралі, іноді достатньо просто бути трішки активнішим, особливо в питанні пошуку пригод. У нашій мові слово «пригоди» має не тільки своє безпосереднє значення, іноді люди кажуть, що хтось «знайшов на свою голову пригод», маючи при цьому на увазі, що людина створила для себе самої проблеми. Але таке розуміння слова зовсім не означає, що пригоди – це завжди погано і з негативними наслідками. Все-таки пригоди можуть бути й гарними, цікавими, такими, які приносять в життя людини інтерес, веселощі.

Наприклад, раптове рішення зібратися з друзями і відправитися в похід або в далеку або недалеку подорож – чи пригода це? Звичайно, так, це пригода. Адже, як правило, до такої подорожі або походу необхідно готуватися заздалегідь, планувати всі її етапи, розраховувати власні сили тощо. А якщо зірватися раптово, заздалегідь нічого не плануючи, можна опинитися в пригоді, адже тоді людина може зіткнутися з чимось незвіданим, неспланованим. Звичайно, в компанії друзів така пригода обов’язково перетвориться у дуже цікаве заняття, яке, безумовно, зробить життя набагато більш веселим та захоплюючим.

Так, пригоди можуть бути різними. Можна потрапити в таку «пригоду», що виживання здасться самою радісною подією в житті. Але бувають і інші пригоди, менш небезпечні, але зате не менш веселі. Щоб потрапляти в такі веселі пригоди, необхідно робити щось для їх появи самостійно, потрібно ініціювати їх самому. Звичайно, вкрай важливо мати гідну компанію з друзів, серед яких будь-які пригоди можуть стати неймовірно веселими і запам’ятатися на все життя вперед. Гарні і веселі пригоди потрібні кожній людині, це є однією з людських потреб.

Розповідь ведеться від імені школяра Клима Джури. Живе він з бабусею, батьки — археологи, котрі поїхали розкопувати руїни єгипетської піраміди. Якось Клим бачить хулігана Сашка Смика — худорлявого розпатланого хлопчика на прізвисько «Кактус». Злякавшись хулігана, Клим тікає і провалюється в люк, де потрапляє до секретної лабораторії так званого ТТБ («Таємне Товариство Боягузів»). Виявляється, ТТБ давно знає хто він, і хоче випробувати винайдений засіб від страху на Климі.

Клим опиняється на невідомій вулиці, яка приводить до старого будинку із залізною брамою, де перебуває жінка, яку Клим бачив востаннє у секретній лабораторії (вона весь час нагадувала когось Климу). В саду будинку він знайомиться з двома хлопцями Жуком і Зайцем, які чекають його на підготовці до вечірньої операції.

Клим повинен стояти рівно о дев'ятій години вечора біля банку (він знає цей банк, бо там прибиральницею працює його бабуся) і грати жалісливу пісню про байбачка, яку будуть співати Жук і Заєць. Клим починає підозрювати, що Таємне Товариство Боягузів — банда грабіжників, які хочуть викрасти золоті зливки з банку, але все-таки прибуває на площу. Коли цей новий член Таємного Товариства Боягузів виконує своє завдання, до банку, на подив Клима, під'їжджає мотоцикл з двома постатями, які нагадували Климу його батьків, котрі зараз в Єгипті, у пустелі. Несподівано вчиняється вереск, бо пограбували чоловіка. Трійко друзів кидаються геть з місця злочину. Після нападу на банкіра, герої повертаються, Клим думає, що він — учасник пограбування.

Герої потрапляють до банку. Жук відкриває прохід через стіну, який приводить до місця, де знаходяться дивні сині жаби. Жук і Заєць говорять, що насправді ці жабоподібні створіння — космічні прибульці, які захопили вже половину світу, а банк — головна їхня база, де вирощують мутантів-перевертнів і посилають на таємні завдання. Окупанти вміють проникати у людську свідомість і заражають людство найстрашнішим вірусом — вірусом страху, а Таємне Товариство Боягузів бореться з цим і шукає протиотруту. Клим вражений почутим, але задумується як побороти прибульців, якщо ТТБ — Таємне Товариство Боягузів? Він дізнається, що найперше вірус вражає хоробрих. А ті, хто звик боятися все життя, мають свої засоби подолання страху.

Наступного ранку Клим знов бачить Кактуса. Цього разу він перемагає, борючись з ним. По дорозі до школи, хлопець натрапляє на прибульця на будівельному майданчику. Але хлопця рятує муха, яка для синьомордих є снодійним, а Клим тікає.

Хлопець ніяк не може зв'язатися з ТТБ та Жуком і Зайцем. Але на до прилітає велетенський метелик із посланням. Клим поспішає до своєї квартири, де не виявляє бабусі. Проте лунає її голос, повідомляючи де знайти ключ від автомобіля, який до в боротьбі із синьомордами. З першим кроком до автомобіля «Запорожця», по вулиці у бік Климового дому їде екскаватор, після чого Клим береться за кермо, і змігши керувати машиною, бачить, що екскаватором керує той самий «синьомордий». Автомобіль сам протистоїть недругу, перевертаючи екскаватор із прибульцем.

Механічний голос (той самий, що керував «Запорожцем» і зустрів Клима із ТТБ) говорить, що це ватажок окупантів, і розказує усі факти захоплення планети синіми жабами з космосу. В пустелю, де Климові батьки досліджують піраміду, рівно о третій годині ночі, прибуває десант хижаків. І ТТБ, і протиотруту від вірусу страху, яким заражено багато мешканців Землі, і «Запорожець» придумала пані Соломія, та її «синьоморді» вистежили й захопили.

Клим опиняється посеред сільської садиби бабусі. Прилітає жовтий метелик, який передав записку, із новими інструкціями: «Третій помідорний кущ ліворуч від паркану». Кущ від'їжджає, а потім відкривається металева порожнина, схожа на дитячу гірку. Хлопець з'їжджає вниз до схованки. На стіні висить сімейна фотографія із тією ж жінкою із секретної лабораторії ТТБ, яка весь час нагадувала когось хлопцеві. Він розуміє — це Климова бабуся, пані Соломія, тільки молода.