Охарактеризуйте поведінки й манери капітана миколайчика й агента фікси

Відповідь:

1. В яких роках і в якому столітті відбуваються події? - у тридцятих роках ХІХ століття

2. У творі зображена віковічна боротьба двох станів. Яких? - цитата "..віковічна боротьба двох станів — панського й мужичого.."

3.Кого в творі названо “живим робочим інвентарем”? - цитата: "живий робочий інвентар — хлопа". Тобто, простого селянина, кріпака

4. Імена головних героїв? Остап і Соломія

5.Скільки років головному герою? - двадцять цитата: Та й хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою?

6.Про що були билиці-казки , які будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал? - цитата: Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, затаївши дух ...

7.Кого описано “Був то молодий ,безвусий парубок,міцно збудований, у високій сивій кучмі,короткій чугаїнці, з довгим ціпком.”? - Соломія, коли переодягнулася парубком, щоб втекти разом з Остапом

8.Куди зібралися головні герої твору? - за Дунай, на вільні землі цитата: — Пек тобі, маро... Чисто парубок... Куди ти й по що? — За Дунай, у Січ із тобою... Приймаєш товариша чи не приймаєш?

9. Що видавало і відрізняло одного з головних героїв твору? - не знаю, що мали на увазі, коли давали це питання, але скоріше за все мова йде про довге чудове волосся Соломії, яка була переодягнута парубком.  Цитата: — Ха-ха-ха!..— не вгавав Остап.— Голова молодицина, а ноги парубочі...

10. Яке рішення прийняла головна героїня твору,щоб не виказати себе? Соломія наказала Остапові обрізати їй волосся. Цитата: Остап стояв, вагаючись, але бачачи молодицину упертість, вийняв ніж, поточив його об камінь і почав обтинати в кружок Соломіїне волосся.

11. Яким інструментом позбавилися від проблеми? Дуаю, що проблема- це знову ж таки довге волосся Соломії, яке Остап відрізав ножем

12.Яке ім'я дали парубкові? Думаю, що парубок - це товариш Остапа і його попутник. Соломія погодилася, щоб Остап звав її Семеном

цитата: — Ну, пора нам рушати... Гей ти, парубче, як тебе звати — Семеном чи як?

— Про мене й Семене...— зітхнула Соломія і знялась із місця.

Пояснення:

Кохання — як вода, — плавке та бистре,

рве, грає, пестить, затягає й топить.

Нi! я жива! Я буду вiчно жити!

Я в серцi маю те, що не вмирає.

Не задивляйся ти на хлопцiв людських.

Се лiсовим дiвчатам небезпечно…

виходить Мавка, в ясно-зеленiй одежi, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки i проводить долонею по очах.

Лукаш - дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тiльки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана бiллю, з виложистим комiром, пiдперезана червоним поясом, коло комiра i на чохлах червонi застiжки; свити вiн не має; на головi бриль; на поясi ножик i кiвшик з лика на мотузку.

Шати на ньому - барви мулу, на головi корона iз скойок. Голос глухий, але дужий).

Виринає посеред озера. Вiн древнiй сивий дiд, довге волосся i довга бiла борода всумiш з баговинням звисають аж по пояс

Русалка випливає i знадливо всмiхається, радiсно складаючи долонi. На нiй два вiнки - один бiльший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-пiд нього спадає серпанок.

Той, що греблi рве" - молодий, дуже бiлявий, синьоокий, з буйними i разом плавкими рухами; одежа на йому мiниться барвами, вiд каламутно-жовтої до ясно-блакитної, i поблискує гострими злотистими iскрами.