Літературний паспорт твору "Наймичка"

Автор – Тарас Шевченко

Рік написання – 1845 рік

Жанр – соціально-побутова поема

Тема “Наймичка”: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати  своє материнство.

Ідея “Наймичка”: засудження тогочасних умов в яких жінка відчувала себе соціально-незахищеною.

Основна думка:

А) мати — найсвятіше, що є у кожної людини;

Б) Я каралась /Весь вік в чужій хаті… /Прости мене, мій синочку! /Я… я твоя мати.

Герої  твору-Ганна, Трохим, Настя, Марко, Катря.

Подіі у творі відбуваються у простому українському селі.

Тематика твору-зображення важкої долі жінки – кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

Авторська ідея твору -виголошує ідею справедливості людського суду. Слід оцінювати людину не за її особисті помилки, а за її справи. Одним з перших підняв поет на висоту соціально-морального конфлікту проблему жінки-матері, її трагічну долю, її незахищеність від людського марнославства, від консерватизму й хибних церковних постулатів про гріховність такого материнства.

Композиція твору- поема поділяється на пролог і 8 частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта – про її старість і смерть.

Проблемніть твору-проблема жінки і суспільства;жінки та обставини, у яких вона опинилася; жінки і власної совісті; проблема відносин поколінь.

Пошук...

Твори / Твори українською / Характеристика Софійки "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"

Анкета, паспорт, характеристика поема "Наймичка", Шевченко Тарас

Перегляди: 881

Шевченко Тарас

Анкета, паспорт, характеристика до поеми (вірша) "Наймичка", Тараса Шевченка:

Якого року написана поезія Т.Шевченка «Наймичка»? - 1860 р.

Назвіть героїв твору? - Ганна, Трохим, Настя, Марко, Катря.

Де відбуваються події, описані у творі? - У простому українському селі.

Визначте жанр поезії - Епічна поема: щоб підкреслити це, Шевченко вводить у твір казкові вимисли.

Яка тематика твору? - Зображення важкої долі жінки – кріпачки, яка вимушена була все своє життя страждати і приховувати своє материнство.

Ідея твору - Засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

Композиція твору - Композиційно поема поділяється на пролог і 8 частин. У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта – про її старість і смерть.

У чому полягає проблемність твору? - Проблема жінки і суспільства;жінки та обставини, у яких вона опинилася; жінки і власної совісті; проблема відносин поколінь.

Основна думка поеми - 1) Мати – найсвятіше, що є у кожної людини; 2) Я каралась/Весь вік в чужій хаті … Прости мене, мій синочку: Я…я твоя матибъяснение:

Народна пісня «Гомін, гомін по діброві» належить до козацьких пісень. Запорозькі козаки — мужні захисники своєї рідної землі. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у війську. На Запорозькій Січі був вій кодекс честі: треба виявляти мужність і стійкість у боротьбі ворогами, не кидати товаришів у біді, ставити громадські інтереси вище особистих. Хоч жінки, матері й залишалися самі, все ж вважати за честь посилати в запорожці чоловіків та синів; не прощали зради. Служба козацька важка й небезпечна, дуже часто не поверталися неї, падали на полі бою. Про це й говориться у творі. У пісні використані традиційні для фольклору прийоми паралелізму (паралельне ображення явищ природи й людського життя), діалогу, трикратного повторення, вживаються ласкаво-зменшувальні слова.

Поетична і мужня лесина душа щедро поділилася з людьми своїм казковим багатством, подарувала світові скарби чудодійної сили, серед яких найкоштовнішою перлиною світиться, виграє веселковими барвами "лісова пісня".з дитинства мавка стала для мене чимось набагато більшим, ніж просто літературний образ, створений геніальною українською поетесою. коли відчуваєш, що засмоктує сіра буденщина, коли в повсякденних турботах забуваєш про своє високе призначення на землі, коли просто треба "своїм життям до себе дорівнятись", тоді, як на мене, слід перечитати "лісову пісню". і відразу наче торкнешся чистого, прозорого і вічного, станеш благороднішим, талановитішим.мавка, фантастична лісова істота, втілила в собі найвищі ідеали поетеси. коли я вперше прочитала твір і зустрілася з мавкою, мене вразила її чистота, її наївний, дитячий погляд на навколишній світ, глибока віра, що воля — найголовніше в житті, це щось вічне і незмінне, що ніколи не зможе зникнути. таке саме і її кохання — щире й сильне, вільне й незалежне, трагічне й водночас щасливе. мавка відкрила в лукашеві те найкраще, що було приховане в ньому, змушувала співати його душу, розуміючи, що доля подарувала її коханому величезне багатство — здатність творити красу для людей, робити їх щасливими. і тому так жорстоко покараний лукаш, коли зраджує мавку, свою любов, свою пісню. говорять, кому багато дано, з того багато й спитають. не зміг лукаш перебороти в собі все темне, нелюдське, свої власницькі дрібні інстинкти. це величезна трагедія мавки. вона, яка віддала коханому так багато, вона, яка перетворилася з лісової царівни . на жебрачку, яка хоче заробити для себе "окрайчик щастя", на якусь мить відчула, що втомилася від боротьби. тоді, нещасна й змучена, потрапляє мавка в мертве царство "того, що в скалі сидить". але ні, мавка не померла, не зникла назавжди. огонь в душі та іскру в серці не можна погасити. мавка, символ прекрасного й гармонійного, вічна, як і сама природа, як краса і юність, любов і щастя.