1. Заклик відкривати «духовні острови» звучить у вірші В. Симоненка:А «Лебеді материнства»; Б «Гей, нові Колумби й Магеллани»;В «Перехожий»; Г «Ти знаєш, що ти — людина?».2.Як полонені німці ставилися до зведення будинків? («Гер переможений» А. Абияк. Б. З любов’ю і розпачем; В. З великою відповідальністю. Г. байдуже​

1-Б."Гей, нові Колумби й Магеллани"

2-Б. З любов'ю в розпачем.

ответ:

найчастіше використовуються епітети. щоб довести це,візьмемо для прикладу пісню "ой морозе,морозенку":

визначимо  художні засоби  у тексті твору:

ой морозе, морозенку,

ти славний козаче,

за тобою, морозенку,

вся  вкраїна  плаче. –  метонімія

не так тая україна,

як та стара мати,

заплакала морозиха,

та стоячи біля хати. –  протиставлення

ой з-за гори та з-за кручі

буйне  військо виступає. –  епітет

попереду морозенко

сивим  конем виграває. –  епітет

то не грім в степу грохоче.

то не хмара світ закрила, —

то татар велика сила                                                  протиставне порівн.

козаченьків  обступила.   –  пестливо-зменшувальне слово

бились наші козаченьки

до ночі  глухої, —                          епітет

полягло наших чимало,

а татар утроє.

не вернувся морозенко,

голова завзята.  –  синекдоха,  епітет

замучили молодого

татари  прокляті. –  епітет

вони його не стріляли

і на часті не ,

тільки з нього, молодого,

живцем серце виривали.

поставили морозенка

на савур-могилу.

«дивись тепер, морозенку,

та на свою україну! »

вся ти єси, україно,

славою покрита,

тяжким горем, та сльозами,

та кров’ю полита!     –  риторичне звертання,  метафора

і поки над  білим  світом –  постійний епітет

світить сонце буде, —

твої думи, твої пісні

не забудуть люди.    –  гіпербола

як можна побачити,епітетів тут обмаль.

Объяснение:

Романти́зм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.

Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. До виявів українського передромантизму зараховують також виданий у Москві 1827 збірник «Малороссийские песни» М. Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827).. Зокрема чималий вплив на утвердження романтизму в українській літературі мали українські школи в російській і польській літературах. В російській літературі провідними представниками української школи були не тільки захоплені українською екзотикою (природою, історією, народним побутом і творчістю) росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), але й численні українці, що писали російською мовою (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка й особливо М. Гоголь). Визначальними були українські теми й українські екзотичні сюжети також для творчості польської української школи"— романтиків А. Мальчевського, Б. Залєського й С. Ґощинського.