olelukoya4
?>

Хто і чому викладає бабусю клима Леся воронина

Украинская литература

Ответы

igorSvetlana547

“Місце для дракона” аналіз (паспорт твору) Автор – Юрій Винничук Рік написання – 1990 Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу)

Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу. Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?” Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Місце: Галичина Час: Середньовіччя У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.

ivanpetrovichru1801

Відповідь:

факт

ставлення полонених до міста, його жителів

цитати

Полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем. Вони не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, але тільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглини лагідно лягали в руки, не обривали м’язи і не дряпали шкіру, немовби розмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпціґа.

факт

ставлення дорослих до полонених

цитати

охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував: "Шнель, бидлота, шнель!"

Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів "фрау".

Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкав кров’ю. Охоронець замість "шнеляти" простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною. (тобто коли німець захворів, то охоронець подобрішав)

факт

ставлення дітей до полонених

цитати

Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв те насіння, невідомо, але ми, діти, добре пам’ятаємо, як він клав між грудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас, усміхався: "Гут… кіндер… гут". А коли німців повели у барак, ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели на роботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли в розчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх і гиркав охоронець.

Пояснення:

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Хто і чому викладає бабусю клима Леся воронина
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

klkkan
vadimpopov88
Дмитрий192
forwandy42
flerbuket332
muziumednogorsk
Ubuleeva826
betepah
Мария Кашихина
adhotel
veniaminsem
omraleva
mstapottery
Belik-elena20111
ldfenix87