Чи можна назвати повість М. Стельмаха своєрідною енциклопедією народознавства ?

Тема «Планетник»: розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком (Планетником) у часи кріпаччини, порозуміння героя з природою і зневажливе ставлення до свого народу.

Ідея «Планетник»: уславлення доброти, чуйності, щирості, працьовитості, відповідальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.

Жанр «Планетник»: повість-притча

Композиція «Планетник»

Розповідь у творі ведеться від першої особи.

«Планетник» має специфічну ознаку, оскільки побудований як твір у творі, тобто має дві сюжетні лінії, два часи (теперішній і минулий):

• квартирування агронома в Олени Булиги;

• життя Планетника.

Сюжет «Планетник»

У село Вербівці приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака). У легенді йдеться мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже полюбляв рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагає матері по господарству, випасає селянську худобу. Хлопець надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагає людям. Випасаючи овець, хлопець зустрічається з дідом Капушем (чарівником). Чарівник повчає хлопця. Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди урожаю, люди звинуватили в тому Планетника (за їх думкою, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника і вирішили стратити його, звинувачуючи «чародія» за всі біди на землі. Хлопець в ув’язненні. Мати за до квітучого нарцису звільняє сина. Хлопець з благословення матері, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо. Наступного дня люди не знайшли Планетника.

Объяснение:

Якщо мова йде про друковані видання, то книга в моєму житті має не дуже велике значення. Раніше, для того щоб щось дізнатися, люди йшли до бібліотеки, шукали потрібні їм книги та читали їх у читальній залі. Можна було також робити замовлення і брати їх додому. Після того як читач прочитував книги, він повинен був повернути їх назад в бібліотеку.

Тепер можна за лічені секунди знайти потрібну інформацію в Інтернеті. Причому це можна зробити не тільки на комп’ютері, але й на планшеті чи смартфоні.

Якщо ж мова йде про книгу взагалі, а не тільки про друковану, то її роль у моєму житті величезна. Книги потрібні для навчання, для отримання нової інформації. Не дарма їх називають джерелом знань. Є й такі книги, як збірники казок, оповідань, віршів, які використовуються для розваг.

Щодо моєї родини, то мої батьки, як і в минулі роки, віддають перевагу паперовим, тобто друкованим виданням.

Кожна грамотна людина має завдячувати книзі. Адже всі в дитинстві відвідували школу, де вчилися за підручниками. Тому я повністю згоден з твердженням народної мудрості: книга — помічник і друг людини.