Життєве кредо Славка Беркути, Юлька Ващука, Стефка Вуса.

Характер людини, її моральний вибір залежить тільки від оточення. Тому образи Юлько Ващук, Лілі Теслюк, Стефко Вус з повісті "Шпага Славка Беркути", Ніни Бічуя сформовуються перш за все завдяки відношеню до них їх батьків, родичей.

Юлько Ващук - інтелектуал, відмінник; захоплення малюванням коней; нелюбов до музики, природи; зверхність, заздрість, самовпевненість; неповага до батьків, невміння знаходити спільну мову з татом і мамою; брехливість, підлість; здатність на кримінальний вчинок; непублічне визнання своєї провини.

Лілі Теслюк - доброзичливість, толерантність; гарний товариш, лідер класу; цікавий співрозмовник; справедливість, чесність, критичне мислення; творчість, мистецтво; вірність у дружбі; допитливість, пошуки правди; правильне виховання в сім’ї.

Стефко Вус - напівсирота; негативний вплив батька; теплі почуття до бабусі й сестри ; небажання вчитися, байдужість; скрутне матеріальне становище;   повага до вчительки, яка вилікувала сороку; любов до природи; потрапляє під негативний вплив.

Объяснение:

в 1899 году во львовевы  ходит вторая поэтическая книжка  леси украинки  «думы и мечты». ее открыла поэма «давняя сказка», в которой страстно прозвучала тема призвания поэта, его обязанности перед народом. описывая внешность главного героя поэмы,  леся украинка  подчеркивает, что он был самым обычным   человеком. но настоящая  красота  человека не во внешних признаках, а в ее духовных качествах. леся украинка в авторских характеристиках воспевает талант своего героя: его  поэзия  была «и звонкой, и громкой, так как расходилась по миру стоголосым эхом». за эту небольшую способность - создавать стихи, в которых можно найти и развлечение, и совет, певца любили люди, особенно молодежь. сначала, в юности, он прославлял красоту, природы, красоту свободной человеческой мысли, чистых чувств дружбы и  любви. на крыльях мысли  поэт  часто окунался «в тайные небесные миры». важнейшим для певца было ощущать свою внутреннюю свободу. встретившись на лесной тропинке с рыцарем бертольдом, поэт говорит ему:

видишь ты - эта дубрава,поле, небо, сын мореэто мое богатство - господарство и роскошное, и просторное.

но не способен бертольд  понять этих слов, так как для него «тайный мир небесный» ничего не достойный в сравнении с красивым замком или с графством. рыцарь испытывает удивление, когда видит большое влияние слова поэта на молодежь, он даже усматривает в этом какое-то колдовство. прошло время, и бертольд отправляется в походы завоевывать чужие города. его войско сопровождает песня о родном крае, который всегда в сердце, которого еще более бескорыстно любить учит нас далекая разлука. с мысленной связью с родным краем воины смело идут на приступ замков и крепостей. счастливый и опьяневший от побед, рыцарь не слышит тех песен, думая о собственной победе. и когда счастье отвернулось от него и в войске начались распри и несогласия, бертольда спасает глумливая песня военных певцов о небрежном воине, который возвращался домой живой и невредимый, так как имел в виде талисмана мудрое предложение: «удирай, пока здоровый! » эта песня возвратила "им отвагу, а с ней и победу в бое. победила не отвага бертольда, победило слово поэта со странной, будто, в самом деле, враждебной силой. итак своим военным счастьем вельможа обязан поэту.

«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» — пригодницька повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи. Тема — Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть Синьоморд — хоча спочатку нашому героєві треба змінитися самому: пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства. Ідея — не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних. Головна думка — заклик поважати своїх батьків, бабусів і дідусів