Чим були здивовані Іван та Микульцьо?

Порівняння: кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали. Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою. Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти Метафора: заплаче серденько. Синекдоха: козачество = червоні жупани. Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось. Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша доля!
Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай, кляті, бенкетують.

Бути дружним класом — це, на мій погляд, значить мати однакові (або схожі) погляди на людські цінності та вади. А звідси — і відповідні настанови, відповідна поведінка усього класу. Дружний клас — це не тільки (та й не стільки) спільні веселі розваги, а й вміння, сприймаючи чужий біль як власний, вчасно усім разом прийти на до однокласнику. Або у хвилини щастя — чи то день народження, чи якась особиста перемога, — щиро сприйняти і всім класом поділити цю радість, влаштувавши класне свято. А ще дружний клас — це вміння зупинити свого однокласника перед прірвою біди або поганого вчинку, простягнувши йому сильну руку друзів. Дружний клас — це коли багато "я" зливаються в одне "ми", як струмочки зливаються в одну річку, що весело й гідно потім тече в одному напрямі!