Письмове повідомлення про поета чи письменника Луганщини

Микита Антонович Чернявський(*15 вересня 1920, Смолянинове, Новоайдарський район, Луганська область — †9 липня 1993, Луганськ) — поет, прозаїк, журналіст.

Зміст

1 Життєпис

2 Громадська діяльність

3 Творчість

3.1 Поезія

3.2 Проза

3.3 Переклади творів

4 Ушанування пам'яті

5 Твори

6 Примітки

7 Джерела

Микита Чернявський народився 15 вересня 1920 року в с. Смолянинове Новоайдарського району на Луганщині в родині колгоспників.

Після закінчення восьми класів рік працював у колгоспі . 1939 року закінчив Старобільську медично-фельдшерську школу. Працював завідувачем фельдшерсько-акушерських пунктів.

Під час Другої світової війни за станом здоров'я на фронт не потрапив, був організатором підпільного госпіталю в с. Криничне (Гаршинівка) Старобільського району та в рідному селі Смоляниновому.

З 1952 року Микита Чернявський починає працювати журналістом у редакціях газет «Лисичанский рабочий», «Луганская правда», «Прапор перемоги».

З 1977 по 1983 рік працює відповідальним секретарем Луганської обласної організації Спілки письменників України. Також керував Луганським обласним літературним об'єднанням.

Помер 9 липня 1993 року в Луганську.

Объяснение:

Духовне багатство - найбільший скарб у житі

Немає навіть сенсу спорити, що краще - бути духовно багатим або мати матеріальне багатство, тобто багато грошей. Матеріальне багатство доволі легко втратити, а от духовне багатство залишиться з людиною назавжди. До того ж, одне іншому не заважає: можна бути багатим і духовно, і матеріально. А ті, хто вважають, що матеріальне багатство вище за духовне, самі скоріш за все є духовно бідними людьми.

Духовне багатство не продається і не купляється. Мудрість, моральна чистота, чесність та порядність, чуйність, людяність, широта душі - жодну з цих чеснот не можна купити за гроші. Не купити за гроші й повагу та любов оточуючих, які дістаються духовно багатій людині. 

Духовно багаті люди - це зразок, на який треба рівнятися всім, якщо ми хочемо, щоб наше життя змінювалося на краще. 

Версія 1: а чи багато в наш час людей,що багаті духовно? думаю, не кожному зараз це потрібно. усі тільки і думають про те, щою збагатитися фінансово. але вони сліпі. духовне багатство- дуже важливе в житті кожного з нас. людина не повинна бути, так би мовити, "пустою всередині". такі люди, на мою думку, не мають надії на краще. тільки той, хто хоче та робить усе для того,щоб збагатитися духовно є дійсно людиною, яка вдосконалює себе як особистість. виходячи з цього, я , що , звісно, людина обов"язково повинна бути духовно збагаченою.версія 2: ми всі знаємо що потрібно людей не по зовнішньому вигляді дивитися, а в душу.  адже що людина без душі?   у кожної людини є своє щось не повторне! у одної людини талант до малювання, до хореографії і багато іншого. духовне багатство найбільший скарб у житті людини коли я прочитав я замилився..адже це так! ми ходимо до школи, получаємо добрі оцінки, приходимо додому і ми знаєм що нас чекає наша матуся, яка тебе любить більше життя і ніколи тебе не зрадить. духовне багатство воно дороге, і ми будемо кращими і я все вірю! версія3: духовний світ людини. він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. чим він багатіший, тим цікавіше людина, тим змістовніше і прекрасніше його життя. на варті нашої духовності, нашої душевної чистоти коштують вічні обережи, про яких народ говорить: це загальнолюдські цінності. мамина колискова, молитва богові, батьківське благословення - це далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ушляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни і прагматизму, користолюбства, невірності…