Доведіть, що здобуття Т. Шевченком науки було нелегкимі водночас життєво необхідним. Яку роль при цьому відіграла доля (Т. Шевченко «Доля»)?

Відповідь:

Сторожа запропонував скинути Захар Беркут. Його вже давно мучив дивний сон, як під час свята і молитви Сторож падає на Захара. Коли Максим запропонував замкнути монголів в долині, а Мирослава навчила тухольців робити метавки, Захар розумів, що більшої сили, чим сила стихії немає, а тому вирішив загатити річку, яка текла через долину і потопити ворогів. А для загати використали Сторожа

Пояснення:

— Ні, Максиме! — сказала Мирослава.— Я не буду Тухольщини, але твій батько. Що мої мізерні машини проти такої ворожої сили? Твій батько не таку силу виведе проти них, а таку, проти котрої ніяке військо не встоїть.

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й 
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові 
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну 
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним 
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого 
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – 
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у 
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))