“Буба” аналіз твору та характеристика образу Буби до підготуватися до уроку та скласти літературний паспорт. Зміст “Буба” аналіз (паспорт) твору “Буба” проблематика роману “Буба” характеристика Буби “Буба” аналіз (паспорт) твору Автор – Барбара Космовська Рік написання – 2002 Жанр – підлітковий роман Тема: Стосунки з рідними; непорозуміння з подругами; перша нещаслива закоханість; переживання з приводу зовнішності Буби Ідея: Батьки не завжди є авторитетом, бо вони недосконалі, можуть помилятися, говорити неправду, мати безліч проблем з дітьми “Буба” головні герої: Буба – 16-річна головна героїня. Справжнє ім’я Агнешка, Батько Павел – ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу, мати Буби Марися – відома авторка жіночих романів, дідусь Генрик – єдиний добре розуміє онуку, підтримує її. Улюблене його заняття – гра в бридж та спортлото. бабуся Рита, Олька – старша сестра Буби; однокласники – Адась, Мілош, Агата, Йолька Барташова – помічниця по дому у родині Буби. Провідна ідея романів Космовської про Бубу – це ідея любові й поваги до людини, незалежно від її статусу в суспільстві, незалежно від дивацтв та слабкостей, притаманних людям; та ідея родинного тепла, що робить життя людини освітленим щастям. “Буба” — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий роман. Оскільки письменниця тонко розкриває психологію героїв, то його можна вважати і психологічним. У творі багато кумедних ситуацій, що є ознакою гумористичного роману. Гумор у романі — це засіб подолання реального трагізму в реальному житті. Сюжет твору розкрито через світобачення головної героїні та вчинки інших персонажів. Діалоги та життєві ситуації — ось основна форма розвитку сюжету. “Буба” проблематика роману Наркоманія, алкоголізм, ігроманія, інтернет залежність. Підлітки відчувають себе самотніми, невпевненими в собі, вважають своє тіло недосконалим, заманювання до сект. Письменниця добре обізнана із життям молоді, тому не боїться порушувати в своїх романах такі болючі проблеми сучасності, як самотність, непорозуміння між членами сім’ї, алкоголізм, наркоманія, жорстокість, анорексія, інтернет залежність, бідність. Проблематика романів «Буба» й «Буба: мертвий сезон» Б. Космовської Проблема Її художнє втілення в творах про Бубу Батьки й діти (розуміння – нерозуміння) У кожній родині своє пекло: Буба та її батьки, мати й батько та дід Генрик, Агата та її батьки, Зузка та її мати, Мілош та його батьки Дідусі й бабусі та онуки Буба й дідусь Генрік, Буба й баба Рита Взаємини чоловіка й дружини Батьки Буби, Олька й Роберт, батьки Агати Родина й суспільство Кар’єризм Бубиних батьків Чесність і шахрайство Мамині видавці й продюсери (Протек), шахрай Ксавер, Сталін Алкоголізм, наркоманія, азартні Батько Агати, дід Генрик, Агата, подружжя Манчаків, пан Кпеменс, Проблеми першого кохання Буба й Адась, Буба й Мілош, Адась і Иолька, Мілош і Ребекка, Иолька й Ксавер Проблеми підліткової дружби Буба й Агата, Буба й Бтась, Буба й Адась та Мілош Проблеми взаємин учнів- Лідери й зневажені (Иолька, Адась, Бтась, Агата, Буба) Взаємини учнів і вчителів Учні ліцею (Буба, Адась, Мілош, Иолька, Зузка, Агата та інші) та вчителі (Редбулька, Пандемія, Шварценегер, Гібсон, Бокира та інші)
Я багато читала про серію Марини Павленко «Русалонька із 7-В», а тепер нарешті читаю самі книжки. От цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? Мені – так. Якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.
«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – перша книжка з серії. Головна героїня – дівчина Софія, яка, так само як і я, не любить алгебри. Їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). Книжка ж не про те. Софія закохана в однокласника Вадима Кулаківського. У роду Кулаківських – прокляття. Після того, як Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.
За до фотографій, чарівної шафи, яка може переносити Софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, Софійка знімає з Вадима прокляття. Ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям Кулаківських. Ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. Після того, як Софія у минулому врятувала родину Катрусі, двоюрідної прабабусі Вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.
Тепер Вадим вільний від прокляття. До нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як Софійка врятувала Катрусю, а Вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.
Коли я закінчила читати книжку, був вечір. Раптово почалася гроза. Ну як тут не злякатися? Саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись Катруся. Стало якось не по собі, та якось я заснула…
То що скажете? Цікаво? А це ж лише перша книжка. Друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. А про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.
Нагадую: більше відгуків можна прочитати в моєму блозі.
У публікації збережено стиль авторки
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Письмово виконати домашнє завдання, подане у презентації: Образ Марусі Чурай за планом: 1. Портрет героїні роману. 2. Батьки Марусі. 3. Стосунки: Маруся — Грицько, Маруся — Іван. 4. Піснетворчість. 5. Моє ставлення до образу Марусі Чурай.
Образ Марусі Чурай — це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVII ст., складаючи пісні, яких співала вся країна, а деякі з них співають і досі. Якою видається читачеві Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не тільки дар співати й складати пісні, але дар кохати, бути щирою та чистою: Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ. Напевне, ці рядки чи не найкраще розповідають нам про Марусю Чурай. І саме через ті рядки виникає думка про те, що образ Марусі Чурай є символічним: вона й є в певному сенсі образом народу, з його співучою нескореною й нескоримою душею, з душевною чистотою й несправедливо сповненим страждань життям. Марусю називають у романі голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є. На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота, прагнення кращого якщо не для себе, то для свого народу залишається з Марусею до останніх її днів. Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. За словами Івана, Маруся — це голос України, душа її. «Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах»,— каже про поетесу Іван Іскра. Таку ж характеристику дає дівчині и гетьман Богдан Хмельницький, який говорить, що «п пісні — як перло многоцвітне, як дивен скарб серед земних марнот». Справжній митець, Маруся, наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами й стражданнями. У свідомості читача образ Марусі Чурай зливається з образом України не лише тому, що її підносять до символу інші герої роману, а передусім через те, що в ній уособлені кращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети, кращі моральні переконання і судження митця своєї доби, оскільки тема митця і мистецтва проходить через історичний роман у віршах «Маруся Чурай» наскрізно. Для Ліни Костенко Маруся Чурай — не вродлива дівчина з її природним бажанням кохати й бути коханою, щасливою в сімейному житті. Вона — натура творча, а тому особлива. Радощі й жал людей дівчина чутливо вбирає в себе як свої: «Ця дівчина не так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Так говорить про героїню Іван Іскра, який розуміє чарівність її вроди, високість душі й талант художника. Йому якраз імпонує саме здатність тонко відчувати, шляхетно поводитися навіть у побуті. У зображенні головної героїні Ліна Костенко майстерно переплітає особисте і загальнонародне. Усе в романі не відбувається на тлі історичних подій: кожен вчинок, кожен характер історично обумовлений. Так, історія сім’ї Марусі, загибелі мужнього батька пояснює багато що у її характері, ставленні до людей і світу. Починається роман сценою суду, в якій виявляється ставлення різних людей до дівчини. Для одних вона — гордість, душа народу, для інших — убивця. Сама ж Маруся, болісно переживаючи особисту драму, мовчить, не говорить про те, що зілля Гриць випив сам, що те зілля призначалося їй. Донька Гордія та Горпини Чураїв увібрала в себе все краще, чим наділені були її батьки, увібрала в душу свою, у свій талант усе краще й від рідного народу. Ще змалечку дівчина була наділена, крім надзвичайної вроди, ще й величезним поетичним даром, бо могла, не стараючись і не напружуючись нітрохи, говорити віршами про звичайні, повсякденні, побутові речі. Вірші, за спогадами сучасників і очевидців, так і сипали з неї, рими добиралися легко й природно, маючи під собою багатюще народне джерело.