Муми троли Кого назвали тролями в давних канденавсьеих оповитках ?)

Твір на тему "Рання весна"Довго тягнеться зима. Усім навколо вже так набридли холод, ожеледиця, непривабливий затоптаний сніг. Усі нетерпляче чекають весни.І вона зазвичай приходить поволі. Так, що ми не відразу відчуваємо її прихід. Наприкінці лютого стоїть незрозуміла погода. Надворі ані морозно, ані тепло. Тумани збираються над землею, сніг розм’якає та починає непомітно сповзати з пагорбків.Дехто не полюбляє ранньої весни. Особливо у містах. На початку весни йдуть дрібні дощі. Сирість проникає усюди. Сніг сіріє, осідає та оголює непривабливе сміття на вулицях: банки, недопалки, обгортки, лушпайки… Пройти по вулиці раптом стає ще складніше, ніж зимою: навкруги течуть справжні річки. «Скільки можна місити грязюку ногами! І вже сухих чобіт не залишилось! На вулицю виходити не хочеться», - бідкаюся я разом з усіма.Потім, одного ранку, я прокидаюся і збираюся іти до школи. І розумію – щось змінилось. Сніг кудись зник, чорна земля парує, віддаючи повітрю зайву вологу. Вперше звертаю увагу на те, що сонце встає тепер набагато раніше. Взимку це якось не відчувалося. І воно ще навіть гріє! Взагалі, день став набагато довшим, ніж у лютому.Дихається теж якось по-новому: свіжо та легко. Хочеться від радощів підстрибнути до стелі, потім енергійно переробити купу справ та бігти розважатися, веселитися, подорожувати… Це і є прихід весни.За ранньою весною, я думаю, краще гати за містом. Тобто на природі - у лісі або полі. Тут краще видно перші ознаки весни. У тиші відразу чути, як жваво цвірінькають пташки та радіють теплу та сонечку. Виявляється, і бруньки на деревах та кущах  вже встигли налитися новим життям. Дивно, адже у місті цього ще не помітно.Ще здалеку чутно шум води. Шматки криги кружляють у річках та джерелах: вода буйно несеться, вихлюпуючись з берегів. Не встигає розтаяти сніг, як на мокрій землі, випереджаючи свіжу зелену травичку, розквітають маленькі чудеса: проліски, крокуси, дзвіночки…

сім'я-це найдорожче та найгововніше в житті.адже народжуємося та зростаємо ми в сім'ї.сім'я це не тільки мама чи тато,бо в когось  немає мами,а в когось тата.та все ж не варто цуратися таких сімей і вважати їх чимось недостойним. сім'я перше за все це тепло та ласка мами,мужні слова та життеві поради від тата.тож потрібно поважати та шанувати свою сім'ю та батьків,які  зростили та вивели тебе в світ людей.завдяки тому,що є сім'я в світі панує мир та спокій.тому в сім'ї завжди повинні панувати взаємоповага та шана до кожного члена який є у сім'ї.треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і сорому своєю поведінкою.для мене сім'я це безцінний скарб,тому я дуже люблю і пишаюсь своєю сім'єю!