Яку б ви запропонували кінцівку повісті-казки? Думку аргументуйте

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гумористично-сатиричні твори В. Cамійленко писав упродовж усього життя. У своїх сатиричних поезіях автор викриває імперський шовінізм, фальшиве народництво, царську цензуру, хиби власних земляків, неробство, боягузство. Але якою б не була тема творів, їх об’єднує любов до України, до її окраденого народу.

Основою більшості сатиричних творів В. Самійленка є комічна ситуація, але значну вагу в його поезіях має комічне подання певного факту, явища. Вірш «Ельдорадо» являє собою ряд картин Ельдорадо — міфічної країни щастя та незчисленного багатства. У творі ця назва набуває іронічного звучання. Змальовано у вірші Росію.

Там живе племен усяких —

Престрашенна мішанина,

І за те той край зоветься —

Русь єдина, Русь єдина.

Подано в деталях політично гостру характеристику часу панування

Росії на теренах України та інших пригнобленних держав. В основі побудови вірша лежить контраст висловлювань. У перши трьох рядках кожної строфи подане піднесене малювання свобод і благ мешканців чарівної країни, а четвертий рядок являє собою викриття гнітючих явищ суспільства.

В тій країні люблять волю,

Всяк її шука по змозі

І про неї розмовляє —

У острозі, у острозі.