1 Клим ледь не постраждав відА червоного "Мерседеса"Б величезної вантажівкиВ підйомного кранаГ екскаватора2 Климову бабусю звалиА СофіяБ СтефаніяВ СоломіяГ Степанида3 Жовтий "Запорожець" привіз КлимаА на будівельний майданчикБ у пустелюВ до банкуГ до сільської садиби його бабусі4 Що було під "третім помідорним кущем ліворуч від паркану"?А люкБ підземний хідВ металева поверхня, подібна до дитячої гіркиГ металева ляда5 Климова бабуся сконструювалаА комп'ютер без клавіатуриБ диво-автомобільВ машину, за до якої можна переноситися в часі та Г чарівне дзеркало6 Пані Соломія наказала КлимовіА повернутися додомуБ перенестися у вчорашній деньВ проникнути у лабораторію прибульцівГ знищити вожака прибульців7 За до часольоту Клим опинивсяА на вершечку усипальниці фараонівБ на безлюдному пустиріВ у космічному Г серед синьомордиків8 Клим прибув на місце, вказане бабусеюА вчасноБ на добу ранішеВ на добу пізнішеГ на дві доби пізніше9 Синьоморді в пустелі переслідували Клима наА екскаваторіБ "Мерседесі"В "Джипі"Г часольоті10 Клим зміг розшукати своїх батьків серед пустелі завдякиА великому жовтому метеликовіБ механічному інструкторовіВ світловій азбуці роду ДжурГ підказкам бабусі Солі11 Після піврічного перебування в пустелі батьки Клима стали схожими наА арабівБ бушменівВ берберівГ бедуїнів12Пані Соломія не могла до бабусі Солі, тобто самій собі, боА перебувала в іншому часіБ надіялася на КлимаВ була далеко від часольотуГ синьоморди були сильнішими БУДУ БЛОГАДАРЕН!

1-б 2-в 3-в 4-а 5-б 6-а 7-в 8-в 9-а 10-б

Объяснение:

Ми сьогодні цілу годину

Прибирали новий клас.

Сто папірців від ірисок,

Сто недогризків і записок

Виявилося у нас.

Я одного разу ненароком

Задрімала за уроком.

Мені класно та приємно,

Я на човнику пливу,

І одне незрозуміло,

Двійка сон, чи наяву.

Контрольні завдання,

Не хочеться розв'язувати,

Прекрасна погода

Що краще погуляти!

Матиматику вважай,

Предметом складним,

Вчитель, згадай,

Як сам був молодим!

По укрмові поставили двійку,

На математиці зломав я лінійку,

На фізкультурі впав я з каната,

Вчитель зітхнув і сказав: «Слабовато ...»

Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Палітурками слугували дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або інкрустували сріблом чи золотом.

 

Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова.

 

Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Євангеліє, Початковий літопис, «Повість временних літ», Київський літопис, «Поученіє» Володимира Мономаха, «Слово о законе и благодати» Іларіона, а також «Слово про похід Ігорів».

 

Слід згадати Нестора-літописця, видатного давньоруського письменника, який об’єднав усі попередні літописи, відредагував і доповнив новими матеріалами про початок Русі; показав її місце в історії світу: «Се повьсти временьньгх льт, откуда єсть пошла Русская земля, кто в Киевь нача первье княжити и откуда Русская земля стала єсть». Особливо докладно Нестор розповідає про східнослов’янські племена, їхні закони і звичаї, розкриває загальноруський патріотизм у класовій боротьбі. Важливо те, що дізнаємося з «Повісті временних літ» про початок слов’янської писемності (основоположники Кирило і Мефодій), про опікування Ярослава Мудрого освітою, культурою, будівельною справою…

 

Отже, ця пам’ятка розкриває перед нами тривалий період історії Давньої Русі.

 

Київський літопис був продовженням традицій «Повісті временних літ». За хронологією були об’єднані у певні цикли повісті та оповідання про життя, злочини і смерті князів. Мабуть, головне те, що народ виступає тут могутньою патріотичною силою, визначає суспільне і політичне життя держави.

 

Важливим явищем була поява циклу творів під назвою «Поученіє» Володимира Мономаха. Дітей він повчав жити за законами християнської моралі: слухати старших; дбати про тих, хто потребує до щоб слова не розходилися із ділом; не вести розпутне життя; переборювати лінощі, бо вони гублять людину. На основі власного життя він застерігав дітей від нерозважливих вчинків.

 

Вагомий внесок у розвиток ораторського мистецтва вніс київський митрополит Іларіон своїм твором «Слово про закон і благодать». По суті це церковно-політичний трактат, який був написаний під час війни Русі з Візантією. Автор говорить про обшир християнської віри і цим самим створює власну патріотичну версію всесвітньої історії, указуючи на місце Русі в ній.

 

Звичайно ж, оригінальною пам’яткою є «Слово про похід Ігорів». Це найвеличніший твір світового героїчного епосу. Автор не відомий, але це людина рідкісного поетичного таланту, бо створив шедевр про боротьбу русичів з половцями. Основна ідея твору — заклик руських князів до об’єднання, бо тільки спільними силами можна здолати ворога, захистивши цим свою батьківщину.

Усі ці твори є гідним внеском у скарбницю світової духовної культури.