Даю 15б 1. Урятувати пораненого Остапа в плавнях, що горіли, Соломії до А) цигани Б) жандарми В) місцеві селяни Г) ворожка 2. Вільнолюбному характерові Остапа до розвинутися: А) нещаслива доля Соломії Б) знайомство з українською історією В) розповіді діда Г) романтичні книжки 3. Молоді бійці з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» перед своїм першим боєм запитали в командира Петра Колодуба: А) звідки він бере мужність і сили Б) чому не можна відступати В) що робити, коли ворога набагато більше й він краще озброєний Г) що робити при пораненні 4. Дід Платон з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» лаяв відступаючих наших бійців: А) за невміння маскуватися, рити окопи Б) за невміння користуватися зброєю, влучно стріляти В) за те, що забувають писати листи своїм рідним Г) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю 5. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є: А) наявність багатьох відступів, листів, снів Б) введення казкових, фантастичних елементів В) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію Г) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи 6. Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути», розчарувався у своєму батькові через те, що: А) батько часто сварився з мамою Юлька Б) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення В) той скористався чужою працею, видавши її за свою Г) не підтримував його захоплення музикою, малюванням

1. А) цигани.

2. В) розповіді діда.

3. А) звідки він бере мужність і сили.

4. Г) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю.

5. В) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у психологію.

6. В) той скористався чужою працею, видавши її за свою.

Уже понад півтора століття поема і. котляревського "енеїда" не втрачає популярності серед українських читачів. і це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму.за римською міфологією, еней був сином троянця анхіза і богині венери, який після загибелі трої довго мандрував, виконуючи волю богів, доки не зупинився в лаціумі. згодом нащадки енея заснували великий рим.а от як починається "енеїда" котляревського: еней був парубок моторнийі хлопець хоч куди казак,удавсь на всеє зле проворний,завзятіший од всіх бурлак.і одразу — де той рим! наш, український парубок, веселий та трохи бешкетний, сміливий та кмітливий. і товариші його — хіба ж це греки? і пісні вони співають українські, і обід у них — "з салом галушки", "лемішка і куліш", і горілку та брагу п'ють вони, як справжні козаки. а боги поводяться, як дуже знайоме панство — скубуться, сваряться, ошукують один одного, не цураються хабаря (нептун за півкопи грошей погоджується припинити шторм).еней та його друзі дуже схожі на тих стародавніх вояк із козацтва, що вміли добре поїсти та випити, кохалися з жінками, але й воювали відважно й так, наче мимохідь, без удаваної пишності, засновували міста.коли еней і його воїни потрапляють до дідони, це наче козацька ватага після боїв відпочиває — танцює, їсть та п'є, ніби й одружитися ладні. але ось лунає "воля богів" або козацької долі — і ніщо їх не зупинить.і пливуть вони через синє море, співаючи українські пісні — про сагайдачного, про вільну запорозьку січ.

сповнене народного гумору й дотепності зображення пекла та його мешканців у третій частині поеми. у пекло автор відправив дуже знайомих українським селянам персонажів, що отруюють мирне сімейне життя — злих свекрух та мачух, лайливих зовиць, невісток. далі стоять "п'явки людські", що теж відомі народові не з міфології, а з повсякденного життя: начальники, десяцькі, соцькі, судді, стряпчі. не обминає котляревській тих, що святими, волоцюг, п'яниць, невірних дружин.

а в самому жахливому місці розміщено народних катів: то пани, що з людьми поводяться гірше, ніж із тваринами, попи, що обдурюють народ, шахраї-купці, сутяги.

дія поеми розгортається далі, разом з енеєм ми бачимо нарешті праведників. але й рай там не попівський, а козацький:

для них все празники були;

люльки курили, полягавши,

або горілочку

потрапивши нарешті до берегів тібру, еней і його товариші освоюють цю землю. чимало подій та боїв ще трапляється, доки не втручаються боги. бійка на землі переходить у бійку на небі — і там богині поводяться, як лайливі сусідки, що б'ються за якийсь мотлох:

венера лайки не стерпіла,

юнону стала

закінчується "енеїда" перемогою енея та здійсненням пророцтва. але ми неохоче залишаємо героя, що замість далекого троянця постав перед нами в образі веселого, відважного парубка, вигодуваного січчю.

котляревський зробив свою поему дійсно народною. і це не тільки тому, що герої одягаються та їдять як українці, а й тому, що в їх характерах він відобразив найважливіші риси українського народу: сміливість, завзятість, почуття гумору, уміння посміятися над деякими своїми , життєрадісність.

ми часто чуємо, що творча людина – це не спосіб життя, а діагноз, і багато інших безпідставних припущень. так кажуть люди, які в силу своєї неосвіченості не змогли в собі розкрити той талант, який був подарований їм богом. творча натура відчуває цей світ злегка інакше, спостерігаючи за фарбами життя в більш яскравому варіанті. творчість – це якийсь дар, яким володіє людина, що просто зобов’язана розкриватися для навколишнього світу. вважається найбільшим злочином приховування своїх здібностей і відмова від того, що б показати себе світу.

фантазія творчої людини являє собою цілий паралельний світ, в який доступ мають тільки обрані нею люди. будучи чимось неймовірним, вона дозволяє створювати чарівний творчий продукт, який прості «смертні» можуть споглядати в музеях, у продажу і в інших містах громадської доступності. чого тільки варті чудові казки великого андерсена! тільки людина, позбавлена почуттів, зможе залишитися байдужою до прекрасної русалоньки чи милої дюймовочки. цей автор вмів розглянути серед простих сірих перехожих чудові персонажі своїх творів.