Образ Кобзаря у творах запорізьких поетів доповiдi про кобзaрiв нашого краю

Настоящий учитель: Этот вопрос касается направлений в искусстве, которые представляют разные художественные течения и стили. Давайте разберемся вместе.

1. Импрессионизм - это направление модернизма, которое стремилось передать не столько реальность, сколько впечатления, вызванные сменой света и цвета. Как известно, впечатления определенным образом воздействуют на наши эмоции, поэтому импрессионисты старались захватить и сохранить эти моменты на холсте или художественном произведении.

2. Экспрессионизм - это направление модернизма, которое отвергало реалистическую и натуральную практику в художественной деятельности. Экспрессионисты стремились передать свои эмоции и чувства через художественное произведение, часто при помощи искаженных, агрессивных и провокационных форм и элементов.

3. Футуризм - это ветвь модернизма, основной целью которого было передача быстро меняющихся впечатлений. Художники этого направления стремились передать энергию, динамику, скорость и современное технологическое развитие в своих творениях.

4. Символизм - это направление, возникающее в кризисные периоды истории искусства и характеризующееся стремлением разрушить предыдущие эстетические системы. Символисты уделяли большое внимание символам, метафорам и ассоциациям, в которых они видели скрытый смысл и тайное содержание.

5. Авангардизм - это совокупность литературно-художественных тенденций, которые отрицали реалистическую и натуральную практику в искусстве. Авангардисты стремились к радикальному и новаторскому подходу, исследуя и изменяя понятия и техники в искусстве.

6. Модернизм - это направление модернизма, представители которого создавали образы, навевая определенные настроения и ассоциации, но старались избегать поучительных мотивов. Модернисты стремились утвердить идею о наступлении технической цивилизации и разрушить все принципы написания текстов. У них была философия "трех М" - механизация, модернизация и массовость.

Надеюсь, эта информация поможет вам разобраться в вопросе о различных художественных направлениях и стилях. Если у вас есть еще вопросы, не стесняйтесь задавать, я с удовольствием помогу вам разобраться в этой теме.

Чим довше живу та більше взнаю, тим більш суперечливим постає світ переді мною. З одного боку, в ньому є чимало доброго. Є батьки, які люблять мене та піклуються про мене. В нас є затишний будинок, де можна сховатися від холодів та негоди. Ще в мене є друзі, з якими мені цікаво проводити час, які допомагають, коли мені це потрібно. Крім того, мене оточує багата та природа, що дарує усе необхідне для життя, до того ж радує очі своєю красою. Є безліч цікавих речей у світі, що роблять його по-справжньому чудовим.

А з іншого боку, в нашому світі є багато болю – хвороби, нещасні випадки, злочини, війни, знищення природи, людська ненависть, зрада, підлість, жадібність, заздрість. Хоч вони не трапляються з кожним з нас щосекунди, проте ми часто чуємо про них від інших, взнаємо з телебачення та інтернету. І це, безумовно, лякає. Не лише через те, що починаєш усвідомлювати, що в житті може трапитися будь-що, в тому числі й погане, а й тому, що, мабуть, чужого болю не буває. Хіба можна спокійно дивитися на горе того, хто втратив близьку людину? Хіба нам байдуже, коли хтось плаче, бо його образили, зрадили? І як цьому зарадити?

Нажаль, часто я помічаю, що люди стають байдужими до нещасть інших. Усі ми надто заклопотані, виснажені, не маємо часу, сил, грошей. Ми перестаємо співчувати людині, в якої неприємності чи горе. Ми кажемо «сам винен» або «треба було думати раніше». Ми з полегшенням зітхаємо, що неприємності оминули нас самих. Нас привчають до того, що кожен сам за себе і всього має досягати своїми силами. Проте, сили кожного – не невичерпні, часом саме їх раптовий кінець спричиняє хвороби, нервові зриви, крах планів та втрату близьких. Саме тому, що ми всі – люди, ми маємо спробувати бути добрішими один до одного.

Крізь усю багатовікову історію людства, де одні люди використовували інших, саме доброта звичайних людей допомагала йому виживати. Добрі жінки не переставали турбуватися про дітей – і своїх, і чужих, покинутих, чоловіки – підтримувати їх та допомагати один одному, друзі – ділитися хлібом та дахом над головою, лікарі – рятувати хворих, сміливі – переховувати невинних втікачів. Без них – добрих людей – навряд чи наша цивілізація зайшла б так далеко.

Добро – це бачити в людині насамперед людину, а не чужака, ворога, конкурента, інструмент досягнення цілі. Це зробити для іншого те, що складно для нього, але зовсім легко для тебе. Добро – це людяність, взаємодо це особливе ставлення одне до одного та до всього живого на планеті. Саме добро, а не нові технології та багато грошей, рятує світ та людство від фізичного та духовного знищення