Зі скількох частин складається поема і мертвим і живим і ненародженим​

Відповіді:

Поема поділяється на п'ять частин.

Пояснення:

Епіграф; Вступ, у якому ліричний герой закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій народ, не бути байдужою до долі України; Критика тогочасної еліти; Узагальнення й проповідницький монолог автора;Кінцівка, у якій лунає заклик до інтелігенції, яка має очолити свій народ.

«Тополя» Шевченко аналіз вірша
 Рік написання: 1839
Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.
Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.
Проблематика «Тополя»:
• вірність і зрада;
• кохання щире і без почуттів;
• батьки і діти.
Художні засоби «Тополя»
Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».
Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько».
Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
Композиція «Тополя»
Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.
Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. Зав’язка: Полюбила чорноброва Козака дівчина.
Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.
Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.
Розв’язка: дівчина за до зілля ворожки стала тополею. Сюжет «Тополя»
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю. 

Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського "Первінка". Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду. 

Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати грошей, щоб купити корову. Сама вона хвора, чоловік, звичайно, на фронті. Кому ж доручити цю важливу справу? Мати вважала свого старшого, Миколку, уже дорослим, бо за часів війни підлітки взяли на свої плечі частину тягаря селянських справ. І дійсно, Миколка поводився на базарі, як дорослий: не квапився, обдивлявся товар по-хазяйськи. На жаль, коштували корови вдвічі більше, ніж було в хлопця грошей. Усе ж таки хлопцеві вдалося вибрати за помірну суму корівку, яка хиталася од вітру й світила ребрами, і вим'я під нею було, як маленьке яблучко. На прикладі тітоньки, яка продавала цю поганеньку корівку, письменник показав, що злидні, розруха та голод зробили життя людини просто нестерпним. На тіточці не було теплого одягу — лише благенький піджачок з короткими рукавами, на одній нозі в неї був чунь, а на іншій — калоша, прив'язана шматком кабеля. Зрозуміло, що корову вона продавала лише тому, що нічим було цю худобу годувати. Господиня любила свою корову, піклувалася, щоб її добре доглядали. Аж ось Миколка з коровою Первінкою вже пішов, а тіточка все стояла на тім самім місці й витирала очі змерзлою рукою. 

Тепер у житті Марії та її дітей стануться зміни на краще. Хлопчик дуже радів Первінці. Коли дорогою треба було підгодувати корову, Миколка безстрашно поліз шукати травички під остовом німецького танка. Цей епізод характеризує хлопця як відповідальну, сміливу та рішучу людину. 

Оповідання "Первінка" сповнене величезної любові письменника до простих трударів, до тих, хто заради свободи Вітчизни жертвував усім, навіть власним життям. Твір вчить сучасних дітей бути відповідальними, небайдужими, чесними. Кожним своїм рядком Микола Вінграновський виховує в дітях любов і шану до минулого рідної Батьківщини.