1 Вкажіть героїв твору: болотні вогники, які, до того, як їх втопили, були дітьми: Лісовики Нявки Потерчата Нічки Злидні. 2 "При одній стіні знеможена чорна постать, що прихилилась до одвірка, в чорні одежі, сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок": Мати Лукаша Марище Мавка Килина Русалка Русалка Польова Потерча. 3 Який образ з'являється у творі після трагічної загибелі Мавки?: Загубленої Долі Тяжкої Вдачі Недосяжної Волі Терпкої Правди Солодкої Втіхи Нескореної Природи. 4 Забирає Мавку за собою в землю після того, як Лукаш зраджує: Перелесник Чугайстир Дядько Лев "Той, що в скалі сидить" "Той, що греблі рве" Русалка Польова. 5 Закоханий у Русалку, віщує про прихід весни: Лукаш "Той, що греблі рве" Чугайстир Лісовик Перелесник "Той, що в скалі сидить". 6 Немає у творі фольклорного персонажа *: Злиднів Потерчат Перелесника Марища Чугайстра Мавки Русалки Лісовика Вовкулаки. 7 Про кого: "Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє..."? "Той, що греблі рве": Лісовик Лукаш Дядько Лев Марище Левко "Той, що в скалі сидить". 8 Повновида молодиця з багатої сім'ї і спочатку дуже вправна у роботі. Хтось її описує так: "Я не люблю її - вона лукава, як видра": Мати Лукаша Мавка Килина Русалка Польова Тітка Мотя. 9 Проклинає Мавку, і та стає сухою вербою: Марище Русалка Перелесник Килина Лукаш Мати Лукашева Тітка Мотя. 10 "зелена одіж, плащ золотого волосся, ...на голові синій вінок з волошок": Килина Мавка Русалка Польова Мати Лукаша. 11 Його оберігає сам Лісовик через те, що той колись захистив предковічного дуба: Лукаш Дядько Лев Левко "Той, що греблі рве" "Той, що в скалі сидить". 12 Чиї слова: "минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля - там жура тягар свій носить": Лісовика Матері Лукаша Мавки Дядька Лева "Того, що в скалі сидить." 13 "...в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами...": Мавка Русалка Нявка Потерча Килина.

Відповідь:Сергій. Здається, що Митька я знав завжди. Ми дружимо дуже давно. Митько – чудовий товариш. А ще у нього, за його власним висловом, „добре варить казанок”. А скільки ідей з’явилося у голові мого друга в таборі. От тільки ідеї ці не завжди дають найкращий результат. Митько. Ото Генка! Ото кадр! Не побоявся йти до табору вночі. А як цікаво придумав, коли назвався Миколою Мусюкіним. Такому хлопцеві місце в нашому наметі. Ми станемо чудовою командою. Митько про Славка. Цей Славко – справжній мамин синочок. До табору поїхав, бо так мама йому, Славусикові, сказала. Спортивної години він не любить, бо тут можна „рученьки і ніженьки переламати”. А акордеон! Ви таке бачили? Щоб з акордеоном до табору припертися. Тюхтій, боягуз!.. І чому саме він потрапив до нашого намету? Славко своїми вчинками доводив, що він не „мамин синочок”. Він не побоявся вийти посеред ночі ловити „злочинця”. На конкурсі пісні, коли Сергій забув підставити йому стілець, грав лежачи). Славко про Сергія. У таборі я познайомився з двома друзями. Якщо порівнювати Сергія з Митьком, то він справжній ангел. Але Сергій завжди слухає Митька, робить те, що той придумає. Після перебування в таборі хлопці змінилися. Вони навчилися дружити, вболівати один за одного. Але найбільше змінився Славко. Він став справжнім героєм зміни.

Пояснення:

немає нічого дивного в тому, що серед усіх жителів певної країни найбільшої поваги часто удостоюються письменники. ці творчі люди, як правило, дивляться в глибину душі людини, а тому добре розуміють сутність численних представників народу, та й сам народ в цілому. читаючи їх твори, можна зрозуміти мотиви дій представників народу, найрізноманітніших, здавалося б, людей, які, тим не менш, об’єднані однією ідеєю, вірою, однаковими бажаннями і переконаннями. завдяки всьому цьому поширеною стала думка про те, що творчість тараса шевченка посприяло тому, що українська душа повною мірою влилася в загальний потік культури людини.

час від часу можна почути, що революційних і демократичних письменників в часи діяльності тараса шевченка було не так і мало. у той же час жоден з них не зміг досягти того, чого досяг цей український письменник. особливо добре письменник міг описувати важку долю скривджених людей, тих, хто ненароком оступився в житті, не зміг вписатися в якісь соціальні норми або не впорався з певними важкими життєвими обставинами. демократичність літератури шевченка виявилася також і в тому, що він показав життя тих людей, про долю, думки і переживання яких до нього ніхто навіть і не замислювався. висока значимість підняття таких тем у творчості цього українського письменника і зробила його великим на весь світ. на підтвердження цієї величі твори українського автора були переведені на практично всі мови слов’ян, а також на інші мови, навіть такі екзотичні, як в’єтнамська, японська та мова хінді.

втім, як здається особисто мені, основна причина величі тараса шевченка в тому, що в його творах він чітко показав і дав зрозуміти всім своїм читачам, що українська нація дійсно існує і буде завжди продовжувати існувати. незважаючи на те, що багато вороже налаштованих народів прагнули до того, щоб поневолити українців, повною мірою їх асимілювати з наданням меншого обсягу прав, наші співвітчизники ніколи щиро не погоджувалися з цим, продовжували свою національно-визвольну боротьбу, щоб досягати вершин успіху в ній і наближати націю до формування повноцінної національної держави.