Яку тему вводить Сент-Екзюпері у присвяті до твору "Маленький принц"​

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.

Ренесанс (від латинського renascor — відроджуюсь) — епоха, що прийшла на зміну Середньовіччю; епоха, коли відроджувалося західноєвропейське мистецтво і література. Ренесанс спочатку виник в Італії, а потім поширився у Європі у ХІV–ХV сторіччях.  Основною  рисою мистецтва Ренесансу було повернення до античних зразків. Повертається античний ідеал краси, особлива увага звертається на людську особистість як таку, її цінність. Поширюються гуманістичні ідеї, світогляд людей поступово звільнюється від середньовічних догм. 
У цей час європейська література творилася переважно латинською мовою. В укріїнській літературі того часу теж панувала латина, але деякі твори писалися книжною староукраїнською, старослов’янською та польською мовами.  До України Ренесанс дійшов пізно і не охопив усіх видів мистецтва. Ренесанс існував в Україні у ХVІ ст. як  естетична течія, яка злилася з українським бароко на початку ХVІІ ст. Найскладніша проблема для кожного періоду — вироблення власного літературного стилю — так і не була розв’язана. Серед найвідоміших представників українського літературного ренесансу були: Павло Русин, поет, що писав латинською мовою, письменник Себастіан Кльонович, що писав польською, та письменник, теолог та проповідник Петро Скарга.