Аналіз тексту байка , , Муха і Бджола‘‘

Тема “Муха й Бджола”: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея “Муха й Бджола”: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка “Муха й Бджола”: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Мораль байки “Муха й Бджола”: засудження нероб та ледарів.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв’язка: мораль байки.

ответ: Чи є у вас місце, в яке вам завжди хочеться повертатись, в якому ви почуваєте себе по-справжньому вільно і комфортно? У мене, наприклад, є, і цим місцем завжди був і зараз залишається дім, у якому я живу. Тому я повністю погоджуюсь зі знаменитою англійською мудрістю: «Мій дім — моя фортеця».

Невільно починаєш замислюватись про те, чому ж саме фортецею нарекли англійці свій дім. Фортеця — це ж, начебто, надійне укріплення, яке будувалося для постійного захисту і охорони конкретного міста від незваних гостей. Та яке відношення має столітнє укріплення до сучасного комфортабельного будинку? Не думаю, що коли якийсь розумний англієць вигадував це висловлення, він хотів наголосити на певному і захисту будівлі чи на безпеці самої конструкції, яка здатна була б витримати будь-який напад. Та ні, швидше за все, думаю я, хотів він сказати, що у фортеці головними є не її стіни, а гвардія, яка цю фортецю оберігає, у нашому випадку цією гвардією є жителі рідного дому — наша сім’я. Так, дійсно, затишок і приємну атмосферу створюють саме люди, а не уміло прикрашені стіни. Тому й дім для всіх нас залишається не просто житлом, а чимось значно більшим. По-перше, власне помешкання — це місце, де можна повністю розслабитись і дозволити собі бути справжнім, природнім, де можна дати волю своїм почуттям і емоціям і не боятися бути ніким засудженим чи висміяним. По-друге, наш дім і сім’я, яка в ньому живе, — це надійна опора і притулок, вхід до якого завжди вільний. І, по-третє, це саме те улюблене місце, де кожного чекають і безкорисливо люблять, де можна знайти однодумців і відданих друзів, де можна безкоштовно отримати іноді таку потрібну до і просту людську підтримку, де можна відпочити від всіх життєвих проблем не тільки тілом, а й душею. Тому не дивно, що рідний дім для кожного з нас є просто обов’язковим супутником усього нашого життя, адже гармонія, яка в ньому панує, зазвичай надихає і допомагає розвиватися. Не треба забувати, що саме гармонія і порозуміння формують із простого житла справжню незламну фортецю, бо за їхньої відсутності будь-яка фортеця може миттєво перетворитися в домашню в’язницю чи сімейне пекло.

Отже, рідний дім і справді заслуговує називатися фортецею. Адже це укріплення надійно приховує усі наші найпотаємніші секрети й переживання, а його гвардія віддано захищає нас від усіх земних бід і негараздів. Тож любіть свій дім і оберігайте його так, як і він вас!

НЕ знаю правильно или нет не поняла вопрос

Объяснен«Винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху». (Бабуся Клима.)

«…засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів». (Тато й мама.)

«…Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів». (Клим Джура.)

«…Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця передніми зубами. А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими бровами». (Жук і Заєць.)

«…У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння». (Синьоморди.)

«Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів — програвав щодня купу грошей…» (Сашко Смик).

…пані Соломія, як її називають учні й прихильники, змогла поєднати чудодійні сили наших пращурів із найсучаснішими науковими здобутками. І замаскувала свій універсальний прилад у старому “Запорожці”»

: