Укажіть ГЕРОЯ повісті Н. Бічуї, якому притаманна нижчезазначена позиція. 1. Пропонує урок замінити прогулянкою у парку. 2. Вибагливий у виборі знайомих. 3. Можна звернутися з будь-якою справою, надає до тваринам і птахам. 4. Оберігала Юлька від Стефкових кулаків. 5. Коли брався за якусь домашню роботу, то через 5 хвилин скидався на сажотруса або на мірошника 6. Під час турніру навмисно програв Юльку партію в шахи 7. Виконувала домашні завдання на високому підвіконні, приставляючи до нього стілець 8. Казав «Ні», таки то було «ні». 9. Виходила на сцену, немов ступала на підвіконня на останньому поверсі свого останнього в місті будинку 10. Розповідав про будову шпаги й уміння нею володіти 11. «Я тоді кинувся геть із залу, утиснувся в куток біля одежних шаф, щоб нічого не бачити й не чути»

1 антон Дмитрович
2 Юлько
3 надія григорівна
4 Лілі
5стефко( я не впевнена)
6беркута
7настка
8 стефко , брат Настки
9лілі
10андрій Степанович
11 Стефко Беркута

Відповідь:

На мій погляд, злою і егоїстичною Марусю Кайдашиху зробила важка праця. Ще зовсім молодою її взяли  дім до пана. Кайдашиха згадувала, що кожного дня змушена була готувати обід на двадцять чоловік. Не останню  роль в житті Марусі відіграла пристрасть її чоловіка до оковитої. Кайдаш був гарним стельмахом, заробляв гарні гроші, але майже все пропивав.

Пояснення:

Цитати: . "Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми". "Як була я в панів, то робила за двох таких, як ти: варила обід на двадцять душ..."

"Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток".

Цінуй своє щастя поки живий.

Живи, радій, кохай;

Живи – твори життя,

Сій мир і злагоду межи людьми.

За здоров’я дбай,

Трудись в задоволенні від достатку.

Плач зі всіма від радості.

Плач разом зі мною у блаженстві.

Плач у розумінні,

Що гнів, гординю,

Жадність і злобу

Полишив вже позаду.

Хай і негаразд, який вводить нас в напругу

Буде пружиною, що штовхає життєвий клапан

На пошуки істини і сенсу,

Бо щастя так усім нам треба…

Частіше говори:

«Світе, ти красивий у весні…»

Частіше говори:

«Я відчуваю благоговіння в літі…»

Частіше говори:

«Я бачу богатство восени…»

Частіше говори:

«Я знаю мудрість твою Природо … у зимі».

Подаруй всім щастя в щасті.

Прийми усе, як є…

Бо саме це дає нам зрозуміти:

яке це щастя – жити і творити.

Объяснение: