І вітер пише вітрові листа пдкресли голоні да другорядні члени речення

Хуха-Моховинка була лісовою,боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце вкрите  довгою вовничкою, тільки мордочка , як садова квіточка, та лапки , рожеві зісподу, були голесенькі. Колір вовнички мінявся від того біля чого вона з'являлася. Моховинку дуже любили в родині, і не тільки за те, що наймолодша , а й за те ,що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама зробила собі хатинку між  корінням великої сосни: позалатувала всі дірки та щілини сосновими галузками і м'яким зеленим мохом.

Хто такий Лицар? Це мужній, сильний, вправний воїн, що дотримується лицарської присяги бути безстрашним, ризикувати за рідну віру, охороняти вдів і сиріт, уникати несправедливого оточення і брудного заробітку, для порятунку безневинного йти на поєдинок, відвідувати турніри тільки заради військових вправ, жити бездоганно перед Богами і людьми, боротись проти зла, бути щедрим, правдивим, дотримуватись слова, любити Батьківщину. 

"Колись, у давні дні, як ще лицар сміливий сидів на коні…" – це був чудовий образ, як у сталь закутий вершник над'їжджав зеленими лісами у своїй блискучій зброї, зі щитом і ратищем, маючи пір'я, виграваючи своїм баским бойовим конем…" 

ЛИЦАРСТВО – тобто лицарський орден – було засноване 1500 років тому в Англії королем Артуром. Лицарський закон наказував так: 

● Будь завжди готовий, завжди при зброї, крім, хіба, нічного відпочинку. 
● До чого б ти не брався, прагни здобути честь і добре ім'я своєю чесністю. 
● Обороняй убогих і немічних. 
● Допомагай тим, що самі оборонитися не можуть. 
● Не роби нічого такого, що завдає комусь шкоди чи зневаги. 
● Будь готовий обороняти свою батьківщину. 
● Більш охоче працюй за честь, ніж за зиск. 
● Ніколи не ламай своєї обіцянки. 
● Честь батьківщини борони своїм життям. 
● Краще чесно помри, ніж маєш ганебно жити.