Завдання — із поданих прислівїв виписати ті. які передають зміст та головну думку співомовки Прислівя: — Тобі регочеться, а мені не хочеться. — Сказано на глум, а ти бери на ум. — Насміхався кулик з болота, та й сам туди заліз. — Грошей багато, а розуму мало. — Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. — Кому смішки, а кому ні трішки. — Так смійся, щоб і другим весело було. — Два хитрих мудрого не переважать. — Було б добре, якби не було зле.

Пісня має широку гамму почуттів – ліричні, жартівливі, призовні, ностальгічні, патріотичні та святкові. Балади більш лаконічні. Вони мають тільки романтичні та сентиментальні мотиви

Балада може бути не музичним твором, а тільки літературним. Без музичного супроводу. А для пісні мелодія являється невід’ємним компонентом

Пісня не повинна мати обов’язково логічну розповідь. Це просто послання до конкретного персонажу у супроводі слів та мелодії.  У баладі зачасту описується певний сюжет або діалог

Объяснение:

как-то так..если такой ответ подойдёт

«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобкаЛюблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».Мар’яна —> Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»